Уперше з початку повномасштабного вторгнення Володимир Путін публічно заявив про готовність до двосторонніх переговорів з Україною. Його слова прозвучали на тлі ультиматуму США щодо припинення підтримки мирного процесу у разі відсутності прогресу найближчим часом. Як повідомляє Reuters, Путін виступив із неочікуваною ініціативою — запропонував обговорити з українською стороною, зокрема, питання ненанесення ударів по цивільній інфраструктурі. […]
30 липня світові ціни на нафту зазнали зниження, попри ескалацію напруженості на Близькому Сході та нові військові дії у регіоні. Інвестори все більше починають звертати увагу не на політичні заяви чи загострення конфлікту, а на можливі наслідки бойових дій для реальних поставок нафти через ключові транспортні шляхи, повідомляє Reuters.
Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 96 центів, що становить 1,06%, до 89,78 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) знизилася на 64 центи або 0,76%, досягнувши 83,82 долара за барель.
Це зниження котирувань сталося після різкого підвищення цін напередодні. 29 липня реакція нафтового ринку відбулася на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану "дуже сильним" ударом у відповідь на ракетні атаки з Тегерана на американську військову базу в Йорданії.
Додаткове загострення ситуації викликали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії, спрямовані проти іранських підтримуваних формувань в Іраку. Як стало відомо, це був перший випадок відкритої участі Саудівської Аравії в американських військових операціях, що викликало занепокоєння щодо майбутнього нафтового ринку.
Однак, незважаючи на ці події, учасники ринку не поспішають активно купувати нафту. Експерти вказують на те, що інвестори все більше не реагують на просто заголовки новин, а зосереджуються на фактичному впливі конфліктів на постачання енергоносіїв. Вони вважають, що короткострокові коливання цін, викликані політичними подіями, швидко згасають, якщо ці ситуації не призводять до реальних обмежень у постачаннях.
Ключовим моментом для нафтового ринку залишається стабільність експорту з країн Перської затоки. Інвестори уважно стежать за подіями навколо Ормузької протоки, що є важливим маршрутом для постачань світової нафти. За даними Reuters, незважаючи на підвищені ризики в цій зоні, постачання сирої нафти з регіону продовжується, що допомагає уникнути дефіциту та стримувати зростання цін.
Проте експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до збоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних шляхів, ринок може знову відреагувати різким підвищенням цін на енергоносії.
Останнє загострення на Близькому Сході почалося після атак Корпусу вартових ісламської революції на американські війська в Йорданії. У відповідь США спільно із Саудівською Аравією завдали ударів по підтримуваним Іраном угрупованням в Іраку, які, за даними Вашингтона, намагалися атакувати нафтові об’єкти королівства.
Президент США Дональд Трамп виступив з рішучою заявою після обстрілу бази, пообіцявши потужний удар по Ірану, що ще більше підвищило занепокоєння щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, від якого залежить значна частина світового експорту нафти.
Не дивлячись на напругу в геополітичній ситуації, ринок наразі реагує досить стримано. Інвестори спостерігають за розвитком подій, оцінюючи вплив конфлікту на глобальні поставки енергії, що залишається основним фактором формування цін на нафту у світі.
