Ціни на основні овочі до кінця року не зростатимуть: прогноз експертів

Двоє військовослужбовців-снайперів, Данило і Кирило Яковлеви, рішуче звернулися до Верховної Ради з вимогою виключити Петра Порошенка та його політичну партію зі складу парламентської тимчасової спеціальної комісії з питань фортифікацій. Ця підтримка, виражена з боку військових фахівців, надзвичайно важлива для вирішення питань національної безпеки та оборони. Брати Яковлеви вважають, що участь Порошенка та його політичної формації у цій комісії може негативно позначитися на об'єктивності та ефективності розгляду питань, пов'язаних зі зміцненням обороноздатності країни. Їхній голос військових, які напряму пов'язані з питаннями безпеки, має бути врахований серйозною політичною владою для забезпечення оптимальних умов для ефективного захисту національних інтересів та територіальної цілісності.

Захисники мотивують свою вимогу тим, що Порошенко не має права перевіряти фортифікації, адже саме за його президентства була провалена підготовка укріплень на кордоні з РФ, а виділені на це кошти були використані неефективно.

“Просимо народних депутатів виключити представників “Європейської солідарності” з ТСК ВР з питань фортифікацій. Їх присутність там шкодить нацбезпеці та обороні”, – пишуть бійці ЗСУ.

“Саме за президенства Петра Олексійовича на обороні рубежів розпиляли мільярди гривень, не побудувавши, насправді, і простої собачої будки, як любить висловлюватися сивочолий… Якщо глянути GoogleMaps за період 2014-2019 років на східному напрямку, з усіх фортифікацій там буде видно лише стіну бур’янів. Хоча за 5 років правління можна було побудувати стіну з фільму про зомбі-апокаліпсис з автоматичними турелями”, – наголошують військові.

Данило та Кирило Яковлеви також зазначають, що в період з 2014 по 2019 роки, в росії можна було найняти людей, які проводили через кордон з РФ по стежках, які ніхто не контролював з українського боку.

“Кордон був настільки дірявий, що порошенкові свинарчуки ганяли контрабасом з росії металобрухт, який потім “впарювали” нашому Укроборомпрому. Що заважало Порошенку протягом перемир’я побудувати фортеці з бетону і викопати яри від техніки? Натомість за часи Порошенка у повітря злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Сватове, Балаклія, Калинівка, Ічня… Для порівняння, за п’ять років війни за каденції Порошенка на бойові дії на Донбасі і різноманітні навчання витратили всього близько сімдесяти тисяч тонн боєприпасів”, – зазначають військові.

“Пане Порошенко, коли ви починаєте щось розповідати за нові фортифікації, пам’ятайте: ви ще за попередні не відсиділи”, – підкреслюють військові.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За її словами, тепер Трамп зможе «вести переговори про мирну угоду між Росією та Україною».

«Це включає в себе, в перший же день, саджання України і Росії за стіл переговорів, щоб покласти край цій війні», – заявила Лівітт в ефірі телеканалу Fox News.

Зазначимо, що першим днем вступу Трампа на посаду президента буде 20 січня, коли відбудеться його інавгурація.

Нагадаємо, що обраний президент США вже зателефонував окремо Зеленському і Путіну.

Протягом останніх років українські військові, як і вже відомо, стикаються з надзвичайно високими навантаженнями та нестабільним графіком відпочинку. За звітами, воїни, як от Ілля, проводять на передовій значну частину свого часу, майже позбавивши себе можливості відновитися. Відсутність ротації та недостатній відпочинок ведуть до виснаження та деморалізації бійців.

Очікується, що перед новою хвилею мобілізації український парламент прийме новий закон про мобілізацію, який має на меті залучити до 500 тисяч військовослужбовців. Але навіть сам процес ухвалення закону став предметом серйозної політичної боротьби, що затягнуло його прийняття.

Середній вік українських захисників на передовій вже перевищує 40 років, а це свідчить про складні виклики, які стоять перед країною в плані мобілізації молодих громадян.

Однак важливо враховувати не лише кількість мобілізованих осіб, але й їхню підготовку, адекватність умов служби та забезпечення необхідними ресурсами. Новий законопроект має на меті відповісти на ці проблеми, зменшивши строк служби із зазначенням чіткої тримісячної мінімальної підготовки до бойових дій.

Україна стоїть перед викликом забезпечити військовий потенціал не лише кількісно, а й якісно, забезпечуючи належні умови для військовослужбовців та максимальну ефективність бойових дій.

В Україні розглядаються різні стратегії для залучення нових військовослужбовців до армії, включаючи можливість мобілізації за здібностями. Однак, несприятливі фактори, такі як затримки з американською та європейською військовою допомогою та їхні наслідки на фронті, погіршують ситуацію та роблять позиції Києва більш вразливими.

Поряд із зниженням вікового критерію мобілізації та впровадженням електронного реєстру, який має унеможливити ухилення від служби, законопроект про мобілізацію містить ще одну контроверсійну пропозицію — економічне бронювання. Ця ідея передбачає виключення з мобілізації осіб, яких вважають критично важливими для економіки. Проте, це викликало суперечки у громадськості і може бути розглянуте окремо від законопроекту про мобілізацію.

Зараз в Україні "заброньовано" понад півмільйона працівників за новою системою, яка передбачає фінансовий внесок для підтримки військових зусиль. Такий крок викликав гостру реакцію, оскільки він може поділити суспільство та призвести до соціальних нерівностей. Однак, влада наголошує на необхідності залучення додаткових фінансових ресурсів для армії.

Додаткова мобілізація у 2024 році обійдеться країні значною сумою, особливо з урахуванням затримки з американською військовою допомогою. Це створює значний тиск на український бюджет та підкреслює важливість знаходження альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.

Українська армія стоїть перед викликом забезпечення достатньої кількості та якості військових кадрів у складних умовах війни. Зокрема, розглядаються різні можливості для залучення нових військовослужбовців, включаючи мобілізацію за здібностями. Проте, існують серйозні виклики, такі як затримки з міжнародною військовою допомогою та наслідки цього на бойові дії.

У законопроекті про мобілізацію виникають різні контроверсії, зокрема, стосовно економічного бронювання, що може призвести до поділу суспільства та соціальних нерівностей. Однак, важливо забезпечити армію не лише кількісно, а й якісно, і влада шукає рішення для збільшення фінансових ресурсів для військових потреб.

Зростаючий фінансовий тиск та потреби в армійській сфері вимагають уважного розгляду та пошуку альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.