Ціни на сигарети та “стіки” зростуть: чому і скільки коштуватиме пачка

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виступив із заявою, що його дослідницька робота, підсумована у звіті обсягом понад 250 сторінок, розкриває тривожну картину нападів на УПЦ та її священицький корпус. Ці відомості він узагальнив у відеозверненні, де також закликав владу України зупинити розгляд законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект — це не лише прояв мови ненависті, а й неприпустиме розділення суспільства", — підкреслив Амстердам. Він також наголосив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно відстоює свою самостійність.

"Українська православна церква не тільки не підтримує, але й чітко відмежовується від ідеології 'русского мира'", — наголосив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія. Адвокат вкотре підкреслив, що УПЦ активно підтримує державу Україна та закликає до захисту її суверенітету.

У своєму останньому зверненні, Амстердам також закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи, що це має вирішальне значення для обох країн. "Підтримка України — це не лише справа України, а й критично важлива для Америки", — зазначив він, висловлюючи занепокоєння можливим втратам довіри до США внаслідок подій у Києві та Кабулі.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Звіт, складений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, свідчить про серйозні напади на УПЦ та її духовенство. Це важлива інформація, яка потребує уваги та вжиття заходів для захисту церковних об'єктів та безпеки духовенства.

• Заклик адвоката до уряду України про зупинку розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, має вагому підставу. Важливо уникати прийняття законів, які можуть сприяти подальшому розділенню суспільства та порушенню релігійних свобод.

• Утвердження адвоката про незалежність УПЦ від Московського патріархату та підтримку держави Україна є важливими аспектами. Це свідчить про активну позицію церковного угруповання у справах державної політики та його готовність захищати національні інтереси.

• Заклик до підтримки України з боку США підкреслює важливість міжнародної підтримки в контексті геополітичних викликів та загроз безпеці. Така підтримка є важливим елементом у зміцненні міжнародних зв'язків та забезпеченні безпеки та стабільності у регіоні.

Високошановна Верховна Рада України з великою відповідальністю та обґрунтованим рішучим кроком схвалила законопроект №10427-1, ініціативу до якого з великою метою висунув народний депутат від народу, Степан Чернявський. Цей історичний момент отримав широку підтримку 291 парламентарієм, що відображає єдність і рішучість у вирішенні критично важливих питань для держави.

Мета цього закону є надзвичайно важливою та актуальною, зокрема в контексті воєнного конфлікту та після його завершення на протязі трьох років. Закон передбачає не лише забезпечення ресурсних потреб промисловості, а й реальну підтримку сектору, який має визначене стратегічне значення для країни.

Особливу увагу заслуговує спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, що відкриває шлях до ефективного виробництва пороху. Це сприяє не лише розвитку промисловості, а й забезпечує безпеку та захищеність держави. Закон також забезпечує спрощення процедур державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них, що є важливим кроком у створенні сприятливих умов для розвитку сільського господарства.

Не можна не відзначити важливий внесок і активну підтримку народного депутата Степана Чернявського у вирішенні цієї стратегічно важливої справи. Його слова про важливість цього закону та його вплив на економіку, сільське господарство та оборонний сектор України не можуть не вражати.

Прийняття цього закону є кроком вперед у становленні міцної, ефективної та конкурентоспроможної України, що готова відстояти свої інтереси та забезпечити свою безпеку.

У висновку слід зазначити, що прийнятий Закон про бавовник є важливим кроком для України в контексті забезпечення ресурсів промисловості, особливо в умовах воєнного конфлікту. Спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику сприятиме розвитку виробництва пороху та забезпечить безпеку країни. Підтримка закону народним депутатом Степаном Чернявським відображає рішучість та обґрунтованість у вирішенні стратегічно важливих питань. Прийняття цього закону стане важливим кроком у зміцненні економіки та забезпеченні безпеки країни.

У сучасному світі питання захисту навколишнього середовища набуває особливої актуальності, адже саме від наших дій залежить, в якому стані планета залишиться для майбутніх поколінь. Глобальні екологічні проблеми, такі як зміна клімату, забруднення води та повітря, знищення лісів і вимирання видів, поставили людство перед необхідністю кардинальних змін у способі життя. Це питання не можна відкладати, адже кожен рік бездіяльності погіршує ситуацію.

Важливим аспектом є розуміння того, що екологічні проблеми мають безпосередній вплив на наше здоров’я, економіку і навіть соціальну стабільність. Забруднення повітря, наприклад, може стати причиною численних захворювань, а зміна клімату впливає на сільське господарство, викликаючи неврожаї та зниження продовольчої безпеки. Це, у свою чергу, може призвести до масштабних міграційних процесів і політичної нестабільності в різних регіонах.

МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.