Вітчизняні розробники створили нові безпілотники для українських військових

У Львівській області стався резонансний інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні та танцю «Гуцулія». Подія відбулася поблизу Шептицького в момент, коли колектив повертався додому після закордонних гастролей у Польщі та Фінляндії. Артисти зупинилися на автозаправній станції для короткого перепочинку, однак звичайна зупинка завершилася агресією та насильством.

За повідомленням представників ансамблю, на території заправки до них підійшла група молодих людей — близько шести хлопців і трьох дівчат. Поведінка компанії одразу викликала занепокоєння: вони були збуджені, поводилися різко та провокативно. Зі слів учасників колективу, незнайомці почали словесні образи, а згодом перейшли й до фізичних дій.

Унаслідок нападу троє учасників ансамблю отримали серйозні травми: переломи носа, забої, струс мозку та перелом зі зміщенням. Постраждалі підкреслюють, що поліція, яка прибула на місце події, фактично не втручалася в ситуацію та не змогла зупинити агресорів.

Колектив «Гуцулії» зараз звернувся по медичну допомогу та очікує на правову оцінку подій. Учасники ансамблю закликають правоохоронні органи провести об’єктивне розслідування та притягнути нападників до відповідальності. Громадськість також висловлює обурення фактом бездіяльності поліції та вимагає службової перевірки.

Інцидент уже викликав широкий суспільний резонанс, адже мова йде про напад на державний професійний колектив, який представляє українську культуру за кордоном.

Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед політиків, лінгвістів та звичайних громадян. Прихильники зміни назви аргументують свою позицію прагненням до мовної автентичності та відновлення історичної справедливості. Вони стверджують, що форма "Броварі" більше відповідає українським мовним нормам та історичним джерелам.

Зараз треба об’єднувати українське суспільство, а не створювати зайві лінії конфлікту, зокрема й суперечливими перейменуваннями. Політики, які порушують ці питання, мали би усвідомлювати, що це примітивний і навіть злочинний піар. Таку думку висловив політолог Руслан Бортник.

Експерт зазначив, що під час війни питання різноманітних перейменувань необхідно відкласти, тому що у більшості випадків вони будуть викликати політичну дискусію. А суспільство має запобігати спробам деяких політиків піаритися на таких речах.

“На період війни всі перейменування мають бути відкладені. Бо передусім вони коштують грошей, у тій чи іншій мірі банальна зміна табличок, назв тощо. А по-друге, ці перейменування викликають політичні дискусії, іноді дуже тяжкі, які нам зовсім не потрібні зараз. Сьогодні потрібно забезпечувати єдність українського суспільства, у боротьбі за збереження української держави, а не створювати лінії конфлікту. Перейменування – це дуже примітивний і подекуди навіть злочинний піар окремих політиків. Мені здається, що суспільство має на це відповідним чином відреагувати”, – зазначив Руслан Бортник.

Політолог також підкреслив, що для демократичного суспільства є нормальною практикою спитати у людей, чи погоджуються вони із можливою зміною назви свого міста.

Нині ж все виглядає так, що хтось хоче нав’язати жителям Броварів свою волю, без врахування їхньої думки.

Нагадаємо

На позачерговій сесії депутати Броварської міської ради майже одноголосно ухвалили рішення підтримати ініціативу щодо збереження назви міста “Бровари” та звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо збереження назви міста “Бровари” з урахуванням наукових та історичних досліджень.

Постанову про перейменування Броварів на Броварі раніше зареєструвала група народних депутатів на чолі з представником фракції “Голос” Романом Лозинським.

Коментуючи рішення міськради, мер Броварів Ігор Сапожко зазначив, що є три висновки наукових установ Національної академії наук України про те, що назва “Бровари” є історичною, і її треба зберегти.

Додав, що голосуванням на позачерговій сесії депутати підтвердили позицію більшості жителів Броварів, які виступають проти зміни назви міста.

“Враховуючи, що вже неодноразово розглядали на профільному комітеті ВР ініціативу перейменування міста, неодноразово були наші звернення з певними обґрунтуваннями, депутати сьогодні вирішили ще й ухвалити відповідне рішення органу місцевого самоврядування і звернутися до Верховної Ради щодо того, щоб залишити історичну назву міста Бровари.

На мою думку, враховуючи незалежні опитування, сьогоднішнім голосуванням, коли 24 депутати підтримали звернення до ВР, ми чітко висловили думку жителів, що місто має називатися Бровари”, – повідомив Ігор Сапожко.

В Асоціації міст України заявили, що рішення щодо зміни назв населених пунктів обов’язково повинні ухвалюватися з урахуванням думки громади. Профільний комітет Верховної Ради повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, щоб отримати позицію громади. А згодом врахувати цю позицію при підготовці рішення щодо можливого перейменування.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Гаррісон Касс — фахівець із питань оборони та національної безпеки, автор понад тисячу статей з питань глобальної політики. Адвокат, пілот, гітарист, у минулому професійний хокеїст. Має ступінь бакалавра коледжу Лейк Форест, ступінь доктора філософії Університету штату Орегон та ступінь магістра Нью-Йоркського університету.

▪️Американські Bradley зміцнили оборону України. Чи допоможе подальша західна допомога?

США подарували Україні понад 300 БМП Bradley часів холодної війни. Вступивши в розпорядження ЗСУ у набагато більшій кількості, ніж танки Abrams, вони зміцнили оборону країни і набули практично легендарного статусу серед бійців.

Саме успіх Bradley критики обережного підходу США до військової допомоги Україні наводять як приклад того, чого можна було б досягти, якби західна зброя надходила у значних кількостях.

“Манера західних партнерів постачати Україні зброю в невеликих кількостях і після значних затримок піддавалася різкій критиці протягом усього конфлікту. Достатні поставки вкрай важливі для військових, оскільки забезпечують їм більш гнучкий підхід. На додачу це ще й можливість використовувати техніку в більш ризикованих ситуаціях, де є шанс досягти серйозного прориву – а неминучі в таких випадках втрати не стануть ні тактичною, ні іміджевою катастрофою”, – стверджує Шінед Бейкер у статті для Business Insider.

Іншими словами, Бейкер має на увазі, що, якби Україна мала більше західної зброї, то втрата цих систем разом з екіпажами не була б такою вже проблемою: військові б легше це перенесли, а громадськість навряд чи б схвилювалася. Про подаровану зброю, надану мільярдну допомогу та десятки тисяч загиблих з початку конфлікту, який давно застиг уздовж практично нерухомої лінії фронту, Бейкер замовчує. По суті, майже через три роки бойових дій, Бейкер каже нам: дайте нам ще трохи, і ми все зробимо. Більше грошей. Більше зброї. Більше за бійню.

Вона відкидає мудрість американського підходу надавати технічно складнішу зброю в менших кількостях і ратує натомість за більшу кількість простої та слабкої техніки, наводячи приклад саме Bradley. ЗСУ використовували ці БМП проти російської піхоти, бункерів та укріплень, бронетранспортерів, безпілотників та танків. Враховуючи розмір українського парку Bradley, машини використовувалися широко та дуже успішно.

Бейкер посилається на “експертів”, які критикують партнерів України за неправильний формат допомоги. Зокрема, пише вона, “зброя нерідко надходить після багатомісячних обговорень (і за цей час Росія встигає підготуватися), у невеликих кількостях та партіями, які не дають Україні ні чіткої картини, ні впевненості у майбутніх постачаннях”. В результаті, робить висновок вона, “ЗСУ позбавлені можливості розробляти довгострокові стратегії”.

Що ж, я хотів би на це заперечити, що якщо ви не в змозі забезпечити себе засобами оборони, не можете належним чином захиститися і не здатні розробляти довгострокові стратегії — незважаючи на багатомільярдну допомогу — то залишається лише найрішучішим чином добиватися миру.

Думка, що достатньо лише поставки зброї, і Україна одразу ринеться в прорив, відіб’є частину території або покращить своє становище на фронті напередодні мирних переговорів, — лише порожні мрії. За останні два з половиною роки бойових дій ніщо не віщує, що Україна суттєво покращить своє становище. Натомість, щоб вимагати більше зброї, розбазарювати кошти та проливати ще більше крові, Київ має домагатися припинення конфлікту.