Як буде виглядати тест з української мови на НМТ 2025

У Польщі стартувала ініціатива надання проїзних документів українським чоловікам, яким закінчився термін дії їхніх національних закордонних паспортів. Цей крок став реакцією на оновлені вимоги України, які встановили заборону на видачу нових паспортів за кордоном чоловікам віком від 18 до 60 років, які підпадають під призовний вік. Така ініціатива має на меті сприяти зручності українських громадян у вирішенні питань перетину кордону та забезпеченні їхньої можливості вільного пересування. Акцент на вирішенні таких аспектів допомагає підтримувати сприятливу та дружню для громадян обстановку між країнами, сприяючи тим самим співпраці та взаєморозумінню на міжнародному рівні.

Польща, як і кілька інших європейських країн, оголосила про готовність допомогти таким українцям.

Про це заявив український підприємець, який виїхав до Польщі, Денис Долинський.

«Тобто ніхто нікого не те що депортувати не буде, вже офіційно їх легалізували. Тому додому ніхто повертатися не буде”, – заявив Долинський.

Він також розповів, що українські бізнеси в Польщі з липня зможуть отримувати кредитування на вигідних умовах, коли ставка еквівалентна інфляції, а українських дітей зобов’язали навчатися тільки в польських школах.

«Це вже інтеграція на повну», – вважає підприємець.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.