Субота, 7 Березня, 2026

Цієї ночі ППО пропустила рекордну кількість ракет

Важливі новини

Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом

В Україні ціни на часник досягли рекорду, перевищивши позначку в 200 гривень за кілограм. І це не просто тимчасове подорожчання — експерти прогнозують, що цей овоч вже не буде дешевим. Зростання вартості часнику пояснюється кількома факторами. По-перше, через погіршення внутрішнього виробництва в Україні та труднощі з імпортом. У країні не вистачає товарного часнику для задоволення […]

The post Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Риторика напруги: як загострюється конфлікт між ТЦК та суспільством

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

Яких спеціалістів найбільше потребує ринок вакансій

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Окрім сфер продажу та обслуговування, популярністю також користувалися вакансії для:

Серед найменш популярних професій:

Зарплати в жовтні зросли в середньому на 5%, досягнувши 22 500 грн. У деяких галузях зростання було ще помітнішим:

Також на 5% зросли зарплати у таких сферах:

У регіональному розрізі найбільше зростання зарплат спостерігалося у Львівській області, де середня зарплата підвищилася на 1500 грн і досягла 22 500 грн. Інші області також показали позитивну динаміку:

Хто і чому маніпулює бажанням миру серед українців

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Попри те, що в офіційних медіа часто представлено інший наратив, в реальності більшість людей та солдатів втомлені від війни. Це втома, як моральна, так і фізична, охоплює як цивільних, так і військових. Дійсно, війна забирає не лише ресурси, а й людські життя, і це стає дедалі більш очевидним для широких верств населення.

Однак, існує група осіб, які виграють від продовження війни. Вони активно використовують підконтрольні медіа і інформаційні інструменти, щоб створити ілюзію, ніби більшість українців хоче воювати до останнього українця. Ці маніпуляції мають на меті продовжити конфлікт на вигідних для окремих осіб умовах, зокрема зважаючи на матеріальні та політичні вигоди від війни.

Справжній запит на мир, виражений у соціальних опитуваннях, підкреслює важливу тенденцію: більшість українців прагне завершення конфлікту за реальними, а не політично вигідними умовами.

Тіньові схеми у податковій для великих платників: як державні повноваження перетворюють на приватний бізнес

У той час, коли держава акумулює кожну гривню для підтримки фронту та критичних потреб країни, у стінах Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розгортається діяльність зовсім іншого характеру. Йдеться про систему неформального впливу на бізнес, де ключову роль, за даними журналістських розслідувань, відіграє Євгеній Босенко — посадовець, якого пов’язують із практиками тиску, шантажу та вимагання так званих «відкатів».

За інформацією видання 360ua.news, саме навколо цього чиновника вибудувалася вертикаль, що дозволяє фактично підміняти державні функції особистими інтересами. Механізм працює за знайомою для багатьох підприємців схемою: перевірки, донарахування, блокування податкових накладних і кримінальні ризики стають інструментами впливу, за допомогою яких бізнесу пропонують «альтернативні варіанти вирішення проблем».

Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

У ніч на 7 квітня українська протиповітряна оборона перехопила рекордно низьку кількість російських ракет. Про це повідомило джерело в Генеральному штабі ЗСУ. За його словами, українські військові вперше за довгий час були змушені вибирати, які цілі збивати, а які — свідомо пропускати.

Найбільше занепокоєння викликає ситуація у Києві. Столиця, яка ще донедавна вважалася найбільш захищеною територією України, стрімко втрачає здатність до ефективної оборони. Саме тому, за словами джерела, ударів зазнають критичні об’єкти, зокрема ті, які були розміщені у столиці після початку повномасштабного вторгнення — йдеться про виробництва військово-промислового комплексу, що досі вважалися максимально захищеними.

Також він додав, що через обмежені ресурси частина ракет спрямовується на захист стратегічних енергетичних об’єктів, а решта — на оборону промислових чи урядових установ. За таких умов деякі цілі залишаються незахищеними.

Нагадаємо, у березні Росія активізувала нічні атаки на Київ та північні регіони країни, що супроводжується використанням великої кількості «шахедів» та ракет типу «Іскандер». Генерал-майор Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР МОУ, раніше заявляв, що РФ планує здійснювати масовані комбіновані атаки за участю до 500 дронів і ракет одночасно.

Останні новини