ЦВК відновила доступ до інформації про вибори

Володимир Малюга, керівник Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України, відтепер вже протягом значного періоду утримується від публічного оголошення своїх матеріальних активів, і він пояснює це необхідністю забезпечення власної особистої безпеки у зв'язку з особливостями його службового становища.

За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

Тож, у 2023 році Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.

Віктор Медведчук, колишній народний депутат та лідер партії ОПЗЖ, відкрив правову битву з українською владою, звернувшись до суду з позовом щодо повернення свого українського громадянства та депутатського мандату. Ця справа стала фокусом уваги з моменту, коли Медведчук був позбавлений громадянства та мандату, і вона викликає значний інтерес як серед політиків, так і серед громадськості.

Протягом місяця від позбавлення його громадянства і мандату Медведчук розпочав правові дії, заперечуючи законність указу президента Зеленського та вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування вже підтвердили його аргументи, що підтримує його позицію.

Проте, судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інших обставин, які ускладнюють ситуацію. Відхилення запиту на відновлення адвокатського посвідчення також ускладнює позицію Медведчука.

Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення розгляду судових процесів. Однак, ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.

• Віктор Медведчук звернувся до суду з позовом щодо повернення українського громадянства та депутатського мандату, і ця справа викликала значний інтерес у громадськості.

• Медведчук заперечував законність рішення про позбавлення його громадянства та мандату, вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування підтверджували його аргументи.

• Судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інші обставини, які ускладнюють ситуацію.

• Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення судових процесів.

• Ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми зберігали перевагу завдяки інноваціям у використанні дронів — від Mavic до FPV-дронів і морських апаратів. Але ворог швидко переймає наші розробки та масштабує їх для власних потреб”, — пояснила Берлінська.

Росія активно впроваджує на своїх фронтах технології, розроблені українцями, тим самим зменшуючи розрив у технологічному оснащенні. В результаті, за словами Берлінської, на деяких напрямках Росія змогла навіть обігнати Україну, що ставить під загрозу подальшу ефективність українських військ у цій сфері.

Особливу проблему становить недооцінка українських інженерів на фронті, вважає Берлінська. Висококваліфіковані фахівці часто виконують завдання, не пов’язані зі створенням чи вдосконаленням технологій — працюють як водії, мінометники чи діловоди. Берлінська наголосила, що це втрата цінного ресурсу, оскільки ці люди могли б робити набагато більше, якби мали можливість реалізувати свої інженерні навички.

“Якщо у нас є рота інженерів, яка може утримувати позицію на кілька кілометрів, але в той же час має потенціал для виготовлення дронів, які можуть значно послабити сили противника, ми повинні використовувати їх саме за призначенням. Це не просто економія ресурсів, а можливість діяти розумніше”, — зазначила вона.

Розробник комплексів розвідки Андрій Липовий вважає, що Україна наближається до технологічного рівня Росії і навіть отримала певну “невелику перевагу” в деяких аспектах. На його думку, за умови правильного підходу Україна зможе закріпити своє лідерство в галузі безпілотних систем уже в 2025 році.

Однак для цього потрібні інвестиції в інженерний потенціал і належна організація людських ресурсів. “Війна дронів” між Україною та Росією демонструє, що, попри готовність інженерів до розробки нових технологій, необхідно забезпечити умови для реалізації їхніх ідей.

На думку експертів, Україна повинна інвестувати не лише в кількість дронів, але й у якість їхнього управління та інновації. В іншому випадку технологічне відставання від Росії може лише посилитися, ускладнюючи завдання військовим на фронті.