ДБР провело обшуки у Кубракова щодо справи фонду «We build Ukraine»

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

До Шевченка росіянам залишилося менш ніж кілометр, заявив український офіцер із позивним «Алекс».

«Темпи просування і кількість ворога на цьому напрямку не просто переважають, вони кратно переважають», – додав він.

На відео – динаміка фронту на цій ділянці за минулий тиждень.

Раніше українські військові повідомляли, що росіяни хочуть, рухаючись на південь від Покровська, обійти місто і відрізати його із заходу.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Загалом у 2024 році поліція склала 219 протоколів за булінг в освіті. Незважаючи на це, загальна кількість випадків булінгу знизилася порівняно з періодом до початку повномасштабної війни. Сьогодні, за даними Українського інституту дослідження екстремізму, 40% дитячих самогубств відбуваються через цькування.

Судова система також покращила свою роботу: від початку року вже винесено 160 рішень по справах про булінг, що складає 73% від усіх протоколів, складених у 2024 році. Для порівняння, в попередні роки цей показник становив лише 60%. Це свідчить про значну роботу суддів і правоохоронців у боротьбі з булінгом в освітніх закладах.

Одним з характерних аспектів цьогорічних справ є те, що майже кожне шосте правопорушення вчинено групою осіб або ж є повторним випадком булінгу. В Україні активно працює нова система звернень, яка включає кнопку для анонімних повідомлень, що дозволяє батькам і дітям повідомляти про випадки цькування. З моменту запуску кнопки в жовтні вже було подано 85 анонімних повідомлень.

Крім того, за даними Міністерства освіти та науки України, 80% заяв про булінг подають батьки дітей, а лише 20% – самі учні. Заявки на боротьбу з булінгом подаються переважно з Києва, Одещини та Львівщини.

За булінг правопорушники можуть отримати штрафи від 850 до 3400 грн. Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що підвищення штрафів до 10 тис. грн може зробити цей інструмент більш дієвим. Однак варто зазначити, що адміністративну відповідальність несуть лише підлітки старші за 16 років. Молодші за цей вік діти не несуть особистої відповідальності, а за їхні вчинки відповідають батьки.

Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Потрібно негайно звертатися до керівництва навчального закладу або поліції. Також важливо, щоб батьки були уважні до змін у поведінці та самопочутті дитини. Заклади освіти несуть відповідальність за ненадання належної інформації про інциденти булінгу. За це їм можуть призначити штрафи або ж направити їх на виправні роботи.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.