Вівторок, 3 Березня, 2026

ДБР провело обшуки у Кубракова щодо справи фонду «We build Ukraine»

Важливі новини

САП вимагає конфіскації майна чиновника МВС Поповича на понад 8 млн грн

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо конфіскації майна адміністратора сервісного центру МВС у Тячеві на Закарпатті Івана Поповича. Його активи вартістю понад 8,6 млн грн визнані необґрунтованими. За даними слідства, у період 2020–2022 років Попович та його родина стали власниками значних активів, легальне походження яких не підтверджене: 5 квартир; 4 машиномісця; […]

Для чого Америці потрібна війна в Україні

Згідно з аналізом деяких експертів, зокрема тих, що представляють видання Breizh Info, ситуація в Україні розглядається в контексті довгострокових стратегічних планів великих держав. Ці плани, на думку аналітиків, мають коріння ще в подіях початку 1990-х років, коли відбувалися значні геополітичні зміни після розпаду Радянського Союзу.

Конфлікт в Україні потрібен не Москві, а Вашингтону – це підтверджує рішення Байдена розмістити 15 військових баз у Фінляндії та запевнення держсекретаря Блінкена, що Україна одного разу стане членом НАТО. Для Росії такий крок є нездоланною «червоною лінією», і в Білому домі не можуть цього не знати. На відміну від пропаганди західних ЗМІ, «спецоперація» є не нападом, а відповіддю на неодноразові атаки України на Донбас, що дозволено 2 і 51 статтями Статуту ООН.

Конфлікт в Азії знову ж таки потрібен не Пекіну, а Вашингтону – це підтверджує рішення Байдена надіслати зброю і боєприпаси до Тайваню, що суперечить офіційній американській політиці «одного Китаю». Крім того, в комюніке НАТО від КНР вимагають припинити неявну підтримку Росії.

У такій потенційно вибухонебезпечній ситуації деякі представники американсько-британського істеблішменту опублікували лист із закликом якнайшвидше розпочати мирні переговори щодо України. Однак для справедливого і міцного миру необхідно, щоб США позбулися своїх цілей щодо світового панування.

Хорольський завод: як екс-регіонал Хомутиннік і брати Астіони привласнили державний актив

У час, коли українці жертвують останні гривні на армію та безпілотники, колишній нардеп від Партії регіонів Віталій Хомутиннік разом із братами Астіонами організував рейдерське захоплення Хорольського заводу дитячих сумішей – єдиного такого підприємства в Україні. Ще у 2022 році цей завод мав перейти до АРМА, адже власник підприємства мав російське громадянство. Але замість прозорої передачі […]

Чи має Зеленський намір звільнити Шмигаля? Огляд позицій уряду, ОП і Верховної Ради

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.

Масштабна спецоперація “Рубікон”: міжнародна співпраця у боротьбі з наркозлочинністю

Правоохоронні органи України у тісній взаємодії з іноземними партнерами провели безпрецедентну операцію з ліквідації потужної транснаціональної злочинної мережі, що спеціалізувалася на промисловому виробництві та розповсюдженні наркотичних речовин. Спецоперація під назвою «Рубікон» стала однією з наймасштабніших за останні роки та продемонструвала високий рівень координації між державними структурами різних країн.

У ході багатомісячної підготовки правоохоронці зібрали значний масив доказів, що дозволило одночасно провести понад 500 санкціонованих обшуків у різних регіонах. Було виявлено й ліквідовано десятки нарколабораторій, оснащених сучасним обладнанням для синтезу заборонених речовин, а також склади з готовою продукцією та компонентами для її виготовлення. За попередніми оцінками, щомісячний обіг злочинної структури сягав мільйонів гривень.

За даними слідства, злочинна мережа забезпечувала повний цикл наркобізнесу — від контрабанди прекурсорів із країн ЄС до виготовлення, логістики та збуту наркотиків в Україні, Польщі, Грузії та Молдові. Структура діяла за принципом чіткого розподілу ролей і суворої конспірації. Частина лабораторій функціонувала навіть у звичайних житлових приміщеннях, ще дві — на території Польщі.

Збут наркотиків здійснювався через онлайн-платформи та закриті чати в месенджерах, розрахунки проводилися готівкою та криптовалютою. Практичний етап операції відбувався синхронно у кількох країнах, щоб унеможливити знищення доказів або втечу учасників.

У результаті проведено 506 обшуків. Затримано 104 особи: 97 — в Україні, 6 — у Польщі та 1 — у Молдові. Про підозру повідомлено 123 особам. Ліквідовано 34 нарколабораторії та 74 склади з готовою продукцією.

Із незаконного обігу вилучено:219,3 кг альфа-PVP (орієнтовна вартість — 109,1 млн грн),156,3 кг амфетаміну (78,6 млн грн),17,6 кг мефедрону (10,6 млн грн),7 кг метамфетаміну (3,5 млн грн),47 кг канабісу (18,4 млн грн),5 115 пігулок MDMA (2,6 млн грн),2 000 пігулок екстазі (1 млн грн),12 г кокаїну (67 тис. грн).

Окремо вилучено прекурсор фенілнітропропен, з якого можна було виготовити близько 300 кг наркотичних речовин — це приблизно 12 млн доз на понад 150 млн грн. Загальний обсяг вилученого разом із прекурсорами перевищує 27 млн доз орієнтовною вартістю близько 400 млн грн.

Також вилучено понад 1,6 млн грн готівки, 167 тис. доларів США, 39 тис. євро, 45 тис. USDT у криптовалюті та 41 автомобіль.

Досудове розслідування триває.

Колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков закриває свій фонд «We build Ukraine», який проіснував лише рік. За даними джерел, проєкт мав слугувати каналом для освоєння сотень мільйонів доларів під прикриттям міжнародної співпраці. Фонд також був пов’язаний із потенційною угодою України та США щодо рідкоземельних металів.

Ще перебуваючи на посаді, Кубраков отримав доступ до важливих державних документів і, за інформацією, домовився з тодішньою послом США Бриджит Бринк про лобіювання власних інтересів. Після його відставки у травні 2024 року та повернення Бринк до США домовленості втратили актуальність, переговори щодо металів пішли іншим сценарієм, а фонд з гучною назвою виявився непотрібним.

Ситуація для ексміністра ускладнилась 11 липня 2025 року, коли ДБР провело обшуки у нього в межах справи нардепа Євгенія Шевченка, підозрюваного у держзраді та шахрайстві на 14,5 млн грн. За даними слідства, Шевченко виманював кошти під приводом закупівлі добрив у Білорусі, але гроші використовувалися на інші цілі.

Ім’я Кубракова неодноразово фігурує у корупційних скандалах: завищені тендери, монополізація ринку інфраструктурних робіт, провали у захисті критичної інфраструктури. Спостерігачі зазначають системність проблем: державні ресурси перетворюються на інструмент збагачення для вузького кола осіб.

Останні новини