Вівторок, 3 Березня, 2026

ДБР викрило нову корупційну схему підриву мобілізації в Україні: підозри щодо лікарів та військових чиновників

Важливі новини

Єрмак: Трамп може завершити війну в Україні до кінця 2025 року

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак вважає, що екс-президент США Дональд Трамп здатен зупинити повномасштабну війну в Україні вже до кінця цього року, якщо реалізує свої плани щодо жорстких санкцій проти енергетичного експорту Росії. Про це Єрмак заявив в інтерв’ю подкасту The Times — «The General and The Journalist». Єрмак підкреслив, що лише економічний тиск […]

Екс-чиновник Міноборони Лієв звільнений від запобіжного заходу у справі на 1,5 мільярда гривень

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

Чому “відсипання” у вихідні не рятує від хронічного недосипання

Більшість дорослих людей потребує від семи до дев’яти годин сну щодоби, аби організм мав змогу повноцінно відновитися, стабілізувати роботу нервової системи та підтримувати нормальний обмін речовин. Проте в реальному житті цей режим часто порушується через робоче навантаження, навчання, побутові справи або активний вечірній відпочинок. У результаті багато хто намагається компенсувати нестачу сну тривалим «відсипанням» у вихідні дні.

Фахівці Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб наголошують, що такий підхід не є ефективним у довгостроковій перспективі. Хоча кілька додаткових годин сну можуть тимчасово покращити самопочуття, частково нормалізувати рівень глюкози в крові та роботу гормональної системи, повністю усунути наслідки регулярного недосипання таким способом неможливо.

Якщо ви не висипалися, медики радять додавати до нормального сну максимум одну годину у вихідний та за потреби дрімати 20–30 хвилин удень. Не слід спати кілька годин вдень — це порушує внутрішній годинник і може викликати апетит, втому, проблеми зі сном та енергією.

Хронічне недосипання загрожує не лише поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно підвищує ризик переїдання, надмірної ваги, серцево-судинних проблем, діабету, зниження імунітету, депресії, тривожності та скорочує тривалість життя. Організм компенсує брак сну за рахунок їжі та підвищеного енергоспоживання, що негативно впливає на здоров’я.

Ознаки, що організму потрібно більше сну: позіхання, втомлюваність, дратівливість, погана концентрація, забудькуватість, брак мотивації, підвищений апетит, проблеми статевого характеру. Якщо вони виникають, медики радять скоригувати режим разом із сімейним лікарем.

Головна порада — намагатися спати достатньо протягом тижня, щоб організм не намагався «наздоганяти» недосипання у вихідні.

Начальник УДО сам себе призначив на посаду, підлеглі звернулись зі скаргою до президента

Десять офіцерів Управління державної охорони (УДО) висловили своє занепокоєння щодо дій виконуючого обов'язки голови УДО Максима Донця. Вони звернулися зі скаргою до президента Володимира Зеленського та інших керівників держави, вказуючи на порушення законодавства при призначенні Донця на посаду.

Офіцери стверджують, що після звільнення з посади глави УДО Сергія Рудя, Донець, який тимчасово виконував його обов'язки, не був призначений на цю посаду відповідно до вимог чинного законодавства через президентський указ. Незважаючи на це, Донець самостійно видав наказ про своє підвищення на посаді, що викликало обурення серед офіцерів управління.

Звернення офіцерів до президента Зеленського свідчить про серйозні внутрішні конфлікти та можливі порушення процедур у рамках УДО. Це питання потребує ретельного розгляду і може мати важливі наслідки для функціонування державної охорони та довіри до її керівництва.

Офіцери також вказують на необхідність дотримання законності та прозорості в кадрових призначеннях у державних органах, підкреслюючи, що подібні ситуації можуть негативно вплинути на моральний стан співробітників та ефективність виконання ними своїх обов'язків.

Таким чином, звернення офіцерів УДО до президента є важливим сигналом для керівництва країни щодо необхідності вжиття заходів для врегулювання конфлікту та забезпечення законності і прозорості у кадрових питаннях державних структур.

Що, на думку підписантів, незаконно і свідчить про “самовільне захоплення влади в державному правоохоронному органі”.

Також вони заявили, що новий начальник заважає співробітникам УДО виконувати їхні обов’язки. Зокрема, він наказав заступати в наряд з охорони перших осіб країни без зброї, що порушує інструкцію і “може призвести до непередбачених наслідків”.

Ще одна претензія – розформування двох бойових підрозділів УДО, які виконували завдання на кордоні Сумської області з Росією.

Крім того, за усним розпорядженням Донця, Управління держохорони передало всі вибухові речовини і вибухові пристрої на зберігання в СБУ, “тим самим зруйнувавши бойові можливості” УДО. Зокрема вибухівку відібрали у кінологів, які тренували собак її знаходити.

“В умовах постійних спроб реалізації диверсій проти вищого керівництва держави, зазначені вище дії в.о. начальника УДО України в перспективі призведуть до того, що ворог зможе безперешкодно підготувати й реалізувати диверсію із застосуванням вибухових пристроїв щодо президента України, вищих керівників держави або представників іноземних делегацій, щодо яких здійснюється державна охорона”, – наголошується в листі.

Частину співробітників Максим Донець без пояснення причин у травні наказав перевести в резерв, фактично відсторонивши від служби, йдеться у зверненні. Їм наказано пройти медкомісію, а деяких перевели в департамент, який займається, серед іншого, чищенням біотуалетів на блокпостах. Серед переведених туди – люди рівня полковників і начальників відділів.

Підписанти вважають, що це розпорядження незаконне, і викликане “особистою неприязню до певного кола підлеглих”.

Також офіцери-підписанти вважають, що безпідставно отримали низку стягнень – від догани до пониження у званнях за “дисциплінарні проступки” або “невиконання обов’язків”. Службового розслідування напередодні накладення стягнень не проводили.

Автори звернення просять Зеленського скасувати незаконні, на їхню думку, накази Донця і призначити легітимного начальника УДО.

У британській пресі вийшов матеріал про протистояння в управлінні Києвом

За інформацією джерел видання 360ua.com, резонансний матеріал в англійській The Times про протистояння Віталія Кличка і Володимира Зеленського вийшов після проплати 50 тисяч фунтів одним з лобістів, близьким до Офісу Президента. Фактично у матеріалі The Times не сказано нічого нового, але в Офісі Президента панує “легкий шок”. За інформацією джерела, Володимир Зеленський вкрай невдоволений появою матеріалу в […]

Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило чергову масштабну схему, що сприяла підриву мобілізаційного процесу в Україні. Слідчі органи повідомили про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) Одеси. За даними ДБР, лікарі цієї комісії діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка вже була раніше викрита правоохоронцями.

Згідно з матеріалами слідства, місцевий мешканець залучив до злочинної діяльності кілька осіб, зокрема співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України. Участь у схемі також брали працівники Приморського РТЦК та СП, а також двоє знайомих, які мали безпосереднє відношення до організації незаконних операцій.

Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Останні новини