Дефіцит квитків на потяги: “Укрзалізниця” попереджає про критичну ситуацію цього літа

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Високий попит на залізничні подорожі до Європи, а також обмежена кількість квитків, спровокували появу “чорного” ринку, де шахраї мали можливість наживатися на перепродажу квитків. Правоохоронці виявили п’ятьох осіб, причетних до цього злочинного бізнесу, і провели низку обшуків у Києві та Київській області, вилучивши комп’ютерну техніку, гаджети, банківські картки та велику кількість квитків.

Згідно з даними слідства, зловмисники діяли через телеграм-канали та інші онлайн-платформи. Вони перепродавали квитки на міжнародні напрямки, що викликало значне обурення серед громадян, які не могли знайти квитки за звичайною ціною.

За інформацією Кіберполіції, кримінальні провадження відкриті за статтями 190 (шахрайство) та 361 (несанкціоноване втручання в автоматизовані системи) КК України. Оскільки ці злочини були скоєні під час воєнного стану, винним загрожує до 15 років ув’язнення.

У медіапросторі поширилася інформація про можливі приховані активи заступника керівника Слідчого управління Нацполіції Києва Якова Мельника. Журналісти вказують, що посадовець може опосередковано володіти шістьма квартирами, оформленими на підставних осіб, криптовалютним гаманцем із сумами, що вимірюються сотнями тисяч доларів, кількома банківськими скриньками, заповненими готівкою, а також домоволодінням преміумкласу. Аналітичний проєкт «Антикор» простежив можливі схеми появи цих активів і спробував з’ясувати, які впливові покровителі можуть допомагати Мельнику утримувати керівну посаду, попри очевидні розбіжності між його офіційними доходами та ймовірним реальним майновим становищем.

У поданих деклараціях правоохоронець демонструє доволі скромний рівень статків: дві квартири, записані на дружину та дітей, кілька автомобілів, оформлених на батьків, офіційні заробітні плати та мінімальні заощадження. Проте журналістські розслідування вказують на наявність активів, які важко пояснити в межах задекларованих доходів. Зокрема, окремі об’єкти нерухомості пов’язані з Мельником через коло близьких знайомих або ж осіб, чиї доходи не дають змоги придбати подібне майно, що породжує підозри щодо номінального володіння.

5 грудня Яків Мельник взяв участь у KYIV CRIMINAL LAW FORUM, де генеральним партнером виступало адвокатське об’єднання «EQUITY». Керуючий партнер фірми Олег Маліновський відомий як адвокат бізнесмена, пов’язаного з Грановським, у справі щодо ТРЦ «Sky Mall». Його колишній партнер Віктор Барсук також належав до кола наближених до Грановського юристів. Згодом Барсук одружився зі скандально відомою суддею Мариною Барсук, на весілля якої приїхав підсанкційний олігарх Павло Фукс.

Участь Мельника у заході могла би виглядати пересічною, проте слід веде набагато глибше. З’ясувалося, що мати його дружини – Олена Купчук – у 2012–2013 роках керувала ТОВ «Санхаусінвест», зареєстрованим у будівлі на вулиці Богомольця, 7/14, буквально через дорогу від МВС. Саме ця будівля, за словами джерел, була відома як місце роботи конвертаційного центру, прикритого депутатською приймальнею колишнього «регіонала» Ельбруса Тедеєва. Приміщення з таким статусом фактично було недоторканним для правоохоронців.

В офісі часто бував адвокат Олексій Кучер — виходець із Харкова, юрист із сумнівною репутацією, який захищав учасників справи «рюкзаків Авакова». У 2019 році Кучер став депутатом від «Слуги народу», згодом очолив Харківську ОДА, а нині керує Державною регуляторною службою. Він задекларував 77 біткоїнів, вартість яких на сьогодні перевищує 7 мільйонів доларів. Не виключено, що саме Кучер міг підштовхнути Мельника до інвестицій у криптовалюту, адже, за даними ЗМІ, у поліцейського є криптогаманець на близько 400 тисяч доларів.

В офісі на Богомольця працювали також підприємства, пов’язані з переробкою пластику та фінансовими операціями. За словами співрозмовників, саме з цих структур формувався конвертаційний фонд, частково зав’язаний на банк «Південний», який вважали «кишеньковим» для бізнес-партнерів Грановського.

Усе це переплітається з робочою діяльністю Оксани Мельник, яка нині працює адвокатом та представляє інтереси чиновниці з екологічної сфери, що має понад півсотні протоколів про корупцію.

Джерела переконують, що реальні статки родини Мельників набагато масштабніші, ніж це видно в деклараціях, але закритість реєстрів не дозволяє перевірити цю інформацію. Водночас збіг інтересів та зв’язків між Мельником, його родичами, адвокатами з оточення Грановського та фірмами, що працювали в будівлі на Богомольця, свідчить про складну схему, яка могла десятиліттями ховати активи та прибутки.