За даними Державної служби статистики, рівень річної інфляції в Україні у квітні 2025 року становив 15,1%, що на 0,5 відсоткового пункту більше, ніж у березні (14,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%, а з початку року – на 4,3%. Найбільший вплив на інфляцію в квітні мав сегмент продуктів харчування та безалкогольних напоїв — за […]
Дефіцит магнію — поширений, але часто непомітний стан, який може «вистрілити» раптовими м’язовими спазмами, аритміями й погіршенням загального самопочуття. Британська служба охорони здоров’я пояснює: типова скарга — судоми м’язів, особливо литкових, що частіше виникають уночі чи під час відпочинку; у частини пацієнтів додаються тремтіння, слабкість і навіть порушення серцевого ритму. Стандартним способом перевірки є аналіз крові на магній, який лікар призначає при нудоті, слабкості, посмикуваннях, судомах або ознаках аритмії.
Професійні настанови NHS описують еволюцію симптомів: спочатку зниження апетиту, нудота, втома та слабкість, а при поглибленні дефіциту — парестезії, м’язові скорочення і судоми, зміни настрою, порушення ритму серця і навіть коронарні спазми. У важких випадках можливі зсуви інших електролітів (кальцію та калію), що ще більше розбалансовує серцево-судинну систему.
Національні інститути здоров’я США уточнюють: сам по собі виражений дефіцит через одну лише «бідну» дієту у здорових трапляється нечасто, але хронічно низьке споживання або надмірні втрати магнію через захворювання, алкогольну залежність чи ліки — звична причина проблем. До наслідків тривалого браку магнію відносять підвищені ризики гіпертензії та серцево-судинних подій, погіршення контролю глікемії при діабеті 2 типу, остеопороз і мігрень.
Групи підвищеного ризику добре окреслені. Це люди з запальними хворобами кишківника (наприклад, хвороба Крона) та мальабсорбцією, пацієнти з діабетом (через втрати магнію із сечею), люди з хронічним алкоголізмом, а також літні — у них із віком погіршується всмоктування та посилюється ниркове виведення магнію; додатково впливають супутні хвороби та медикаменти.
Оцінка статусу магнію починається з аналізу крові, але лікарі нагадують: більша частина магнію знаходиться не у плазмі, тому за потреби використовують додаткові тести й завжди враховують клініку та можливі причини втрат (зокрема тривале застосування інгібіторів протонної помпи, діуретиків тощо). У будь-якому випадку питання діагностики та корекції (дієта, добавки чи лікування основної причини) варто вирішувати з сімейним лікарем.
Важливо: самопризначення високих доз добавок небезпечне — надлишок магнію з БАДів і ліків може викликати діарею, різке падіння тиску, порушення ритму і навіть гіпермагніємію, особливо при хворобах нирок.
