Деклараційні розбіжності кандидата в апеляційні судді: питання до доброчесності Григорія Шабрацького

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання про обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За даними слідства, він фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з діяльністю організованої групи, яка, за версією правоохоронних органів, контролювала тіньові процеси у певному секторі державного управління.

Слідчі вважають, що Миронюк діяв не самостійно, а у змові з іншим підозрюваним — Дмитром Басовим. Правоохоронці стверджують, що саме ці двоє осіб відігравали ключову роль в ухваленні неформальних рішень, розподілі впливу та координації дій учасників схеми. У матеріалах справи йдеться про системний характер таких дій та їхню тривалість у часі.

Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

Фрукти традиційно асоціюються зі здоровим харчуванням, однак медики застерігають: навіть найкорисніші на перший погляд продукти можуть мати зворотний ефект, якщо споживати їх без міри. Особливо це стосується людей із хронічними захворюваннями печінки, порушеннями обміну речовин або схильністю до жирового гепатозу. У зоні підвищеної уваги опинилися фрукти з високим умістом природних цукрів, серед яких чільне місце займає манго.

Манго вважають одним із найсмачніших і найпопулярніших тропічних фруктів у світі. Він багатий на вітаміни A, C, E, антиоксиданти та клітковину. Водночас його солодкий смак зумовлений значною кількістю фруктози — природного цукру, який становить до 15% складу м’якоті. Саме надлишок фруктози викликає занепокоєння у лікарів, адже її метаболізм відбувається переважно в печінці.

Дуріан відомий своєю високу поживністю, проте також і великою кількістю насичених жирів. Ця особливість робить його потенційно небезпечним для людей із жировою хворобою печінки або метаболічними порушеннями. Надмірне вживання дуріану може провокувати інтенсивне накопичення жирових відкладень у печінці та знижувати її здатність до переробки ліпідів. Організації, що займаються вивченням захворювань печінки, зокрема Американський фонд печінки, рекомендують обмежувати в раціоні продукти з високим вмістом жиру й цукру людям групи ризику — дуріан входить до цієї категорії.

Лонган, близький родич лічі, містить значні кількості природних цукрів: фруктози, глюкози та сахарози. При його надмірному споживанні печінка змушена переробляти підвищений обсяг глюкози, що може викликати запалення, дисбактеріоз і порушення функцій органу. Зловживання лонганом також може спричиняти збої в обміні речовин та погіршення роботи шлунково-кишкового тракту.

Глід має високу концентрацію органічних кислот, зокрема лимонної, завдяки чому його активно використовують у народній медицині. Однак при надмірному споживанні цей фрукт може викликати біль у животі, нудоту, діарею та інше подразнення травної системи. Для здорових людей медики радять не перевищувати порцію 100–150 грамів, аби уникнути зайвого навантаження на печінку та шлунково-кишковий тракт.

Фахівці наголошують: навіть корисні продукти можуть становити ризик при надмірному споживанні. Тому людям із хворобами печінки чи метаболічними порушеннями варто формувати раціон обачливо, уникаючи фруктів з високим вмістом цукру та жирів.