Декларація депутата Одеської міської ради від забороненої партії ОПЗЖ Віталія Сау: деталі, майно та фінансові зобов’язання

Сьогодні за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святого пророка Аггея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Ця дата має глибоке духовне значення, адже пов’язана з молитвами за зміцнення віри, благословення праці, добробут родини та духовну стійкість у складні періоди життя. 16 грудня (за староцерковним стилем — 29 грудня) Православна церква України згадує постать пророка, чия місія була тісно пов’язана з відродженням надії та відповідальності перед Богом.

Святий пророк Аггей жив приблизно за п’ять століть до Різдва Христового і став сучасником непростого етапу в історії єврейського народу — повернення з вавилонського полону. У той час громада зіткнулася з духовним виснаженням, матеріальними труднощами та зневірою. Саме Аггей закликав людей не відкладати відновлення храму Господнього, нагадуючи, що духовні цінності мають бути вищими за повсякденні турботи та страхи.

За церковними переказами, Аггей народився саме в полоні, а після падіння Вавилона разом із іншими ізраїльтянами повернувся до Юдеї. Саме в цей час розпочалося відновлення Єрусалимського храму, зруйнованого під час завоювань. Однак будівництво було зупинене через заборону перської влади.

У 520 році до нашої ери пророк Аггей разом із пророком Захарією закликали правителя Зоровавеля відновити роботи. Аггей пророкував, що новий храм буде величнішим за попередній, адже саме в ньому Господь явить Свою благодать усьому світові. Єрусалимський храм було остаточно відбудовано у 516 році до нашої ери.

Пророцтва Аггея увійшли до біблійної книги одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, яка є частиною канонічного Писання.

Окрім святого пророка Аггея, цього дня за новим церковним календарем вшановують мученика Марина Римського, а також святу благовірну імператрицю Візантійську Феофанію.

За юліанським календарем 16 грудня православні згадують святого Іоанна Мовчальника, єпископа Колонійського. Саме його пам’ять відзначали віряни до переходу на новоюліанський церковний календар.

Святого пророка Аггея вважають покровителем немовлят, дітей і працьовитих людей. До нього звертаються з молитвами про здоров’я малечі, захист від зла, духовну підтримку, а також про допомогу в подоланні лінощів і шкідливих звичок.

Вважається, що Аггей особливо прихильний до тих, хто сумлінно працює. Тому день його пам’яті радять провести в корисних справах, не уникаючи праці. У народі це свято відоме як Агеїв день. Існує повір’я, що старанна робота 16 грудня приносить добробут і достаток на весь наступний рік.

Цього дня рекомендують більше часу проводити з родиною, приділяти увагу дітям і онукам, а також продовжувати підготовку до Різдва та Нового року.

У церковне свято забороняються сварки, лихослів’я, заздрість, помста та лінощі. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Тим, хто дотримується Різдвяного посту, слід пам’ятати, що 16 грудня дозволяється вживати страви з олією.

Серед народних заборон — небажано влаштовувати генеральне прибирання, займатися ремонтом або важкими перебудовами. Також вважається поганою прикметою бути надто замкненим або приховувати важливі речі від близьких.

Існують і грошові повір’я: у гаманці цього дня має бути хоча б невелика сума грошей, аби не притягнути бідність. Водночас перераховувати гроші 16 грудня не радять — за повір’ям, це може призвести до фінансових втрат.

З Агеєвим днем у народі пов’язують чимало погодних прикмет:кішка шукає тепле місце — до сильних морозів;багато інею на деревах і дахах — на Святки буде рясний сніг;міцний мороз цього дня — зима буде суворою і тривалою.

Також вважається, що погода 16 грудня підказує, яким буде квітень.

Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа земельними ділянками поблизу популярного туристичного комплексу «Буковель». Як повідомила пресслужба Національної поліції, йдеться про земельні ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких на сьогодні перевищує 14 мільйонів гривень. Схема заволодіння землею була ретельно спланована та реалізована з використанням фальшивих документів і підроблених угод.

За даними слідства, у цю незаконну діяльність були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи, які виступали як «фасад» у процесі оформлення документів. Злочинці маніпулювали реєстрацією прав власності, підробляючи документи про купівлю-продаж та перепис земель на підставних осіб, що дозволяло їм безперешкодно заволодіти землями.

Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа він має інформацію згідно з якою, будівництвом фортифікацій займаються ті, хто до цього не повинен мати жодного відношення.

Навіщо право розпоряджатися відповідними коштами надають обласним адміністраціям? Це непрофесіоналізм, розпорошення відповідальності та державних коштів та шалена бюрократія! Через це дуже часто оборонні споруди збудовані неякісно, ​​на які навіть не зайдуть наші захисники!

Він підкреслив, що відповідати за споруди має одна структура, але влада розпорядилася інакше. Також він зазначив, що коли цим питанням займаються військові – фортифікації споруджують якісно.

А ось ті фортифікації, які будують військові, зазвичай споруджені дуже якісно! Тому якщо за цю найважливішу сферу відповідатиме одна структура, то і Парламенту, і українському суспільству набагато легше контролюватиме її діяльність.

Столичного мера Віталія Кличка дійсно турбує безпека мешканців та гостей міста, тому він вживає заходів для завершення будівництва критично важливих об'єктів, як от пішохідні мости. Закінчилися кошти від французьких інвесторів, але це не зупинило мера у його прагненні забезпечити безпеку громадян. Він виділив додаткові 20 млн грн з бюджету міста, щоб укласти пішохідні доріжки, встановити сучасне LED-освітлення та завершити земельні роботи. Все це планується зробити до Дня Києва, щоб урочисто відзначити цю важливу подію для міста. Однак, на жаль, проблема з мостами у мера Кличка виявляється складною. Незважаючи на намагання будувати нові мости, стан існуючих залишає бажати кращого. І це стає особливо тривожним, зважаючи на той факт, що більшість мостів у Києві перебувають у аварійному стані та можуть зруйнуватися у будь-який момент. В такій ситуації потрібно знайти оптимальне рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток міста.

У висновку можна відзначити, що столичний мер Віталій Кличко виявляє певну турботу щодо безпеки мешканців Києва та гостей міста, забезпечуючи завершення будівництва критично важливих об'єктів, таких як пішохідні мости. Незважаючи на труднощі з фінансуванням, мер знаходить рішення для завершення проектів, виділяючи додаткові кошти з бюджету міста. Однак важливою проблемою залишається стан існуючих мостів, який потребує серйозної уваги та втручання. З урахуванням аварійного стану більшості мостів у місті, необхідно швидко знайти рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток інфраструктури Києва.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.