Демобілізація Шабуніна зі ЗСУ викликала бурхливі обговорення в соцмережах

За отриманою інформацією від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України (ЗСУ), стає зрозуміло, що ситуація з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони (ППО) стає дедалі складнішою. Змушеність використовувати цінні ракети западних ППО для негайного захисту від масових атак російських шахтарів ставить під загрозу власні оборонні можливості. Україна перебуває в повній залежності від зовнішньої військової допомоги, а противник використовує це для вимотування наших запасів ППО та виснаження нашої армії.

Згідно з інформацією, опублікованою у The New York Times із посиланням на американських чиновників, українські війська перебувають у критичному стані, бракує зброї та боєприпасів. Системи протиповітряної оборони, які є життєво важливими для захисту цивільного населення від російських ракет, постійно піддаються нападам і виснажуються.

Нестача артилерійських ракет для систем ППО стає навіть більшою проблемою, ніж дефіцит снарядів, оскільки ракети противника неможливо збити чимось іншим, окрім систем ППО. Така ситуація вимагає негайних заходів з удосконалення внутрішнього виробництва військової техніки та важливих угод з постачання зброї від партнерів.

Отримана інформація від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України підтверджує критичну ситуацію з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони. Використання дорогих ракет западних ППО для захисту від атак російських шахтарів підводить нас до серйозних проблем з обороноздатністю. Наша залежність від зовнішньої військової допомоги стає очевидною, а противник використовує це для ослаблення наших оборонних зусиль. Українські війська перебувають у критичному стані через відсутність зброї та боєприпасів, а системи протиповітряної оборони, на які покладається велике значення для захисту населення, постійно піддаються нападам і виснажуються. Нестача артилерійських ракет для систем ППО вимагає термінових заходів для забезпечення безпеки країни та збереження обороноздатності перед загрозами.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Втома обох сторін може призвести до нової ситуації у 2025 році. Подивимося, як розвиватиметься ситуація”, – сказав міністр Хакан Фідан в інтерв’ю виданню Hürriyet.

Також він наголосив, що Київ та Москва продовжують «пошуки дотику». Але жодна зі сторін «не хоче виглядати програшною» у переговорному процесі.

Фідан наголосив, що «справедливе розв’язання війни має бути в рамках територіальної цілісності України».

Раніше Ердоган заявляв, що Путін хоче закінчити війну в Україні.

31 січня є завершальним днем першого місяця року й поєднує в собі одразу кілька важливих подій — церковних, міжнародних і пов’язаних із народними уявленнями. З давніх часів цю дату вважали непростою, тому люди ставилися до неї з особливою обережністю, намагаючись уникати ризикованих рішень і необдуманих вчинків.

У церковному календарі 31 січня присвячене вшануванню святих, пам’ять яких символізує стійкість у вірі, витримку та духовну силу. Віряни цього дня традиційно звертаються з молитвами про захист, здоров’я та мир у родині. Також вважається доречним підбивати духовні підсумки прожитого місяця, дякувати за пережите та зосереджуватися на добрих намірах на майбутнє.

За новим церковним календарем православні віряни 31 січня вшановують затворника Микиту Києво-Печерського. Його вважають покровителем і захисником від пожеж та посухи. До святого звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, визволення від залежностей і духовну підтримку в складні періоди життя. За юліанським календарем цього дня згадують архієпископів Кирила та Афанасія Олександрійських.

В Україні 31 січня не є державним або офіційним святом. День вважається звичайним, тому українці можуть присвятити його молитві, спокійному відпочинку або привітати представників ювелірної професії з міжнародним святом.

У народній традиції цей день мав репутацію неблагополучного. Вважалося, що після короткого січневого потепління неодмінно повернуться морози. Про погоду судили за прикметами: червоне небо на заході сонця віщує різку зміну погоди, великі зграї ворон і граків — сильні заморозки, слабке горіння дров — відлигу, а танення бурульок — ранню весну. Наші предки намагалися цього дня не виходити з дому без нагальної потреби, підтримувати мир у родині та займатися рукоділлям.

За народними віруваннями, 31 січня не рекомендується ходити на природу, особливо до лісу, оскільки це вважалося небезпечним. День також вважали несприятливим для сварок і з’ясування стосунків — вірили, що конфлікти можуть принести самотність на весь рік. Окремо застерігали не залишати вогонь без нагляду, адже підвищувався ризик пожеж.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.