Демобілізація, яку обіцяють депутати, поки неможлива

Ключові елементи військового обліку:

Мінсоцполітики презентувало законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який передбачає запровадження обов’язкових платежів до державних або недержавних пенсійних фондів як для працівників, так і для роботодавців.

Законопроєкт передбачає зниження Єдиного соціального внеску: з 22% до 17% у перший рік, до 16% у другий і до 15% з третього року.

Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% від бази нарахування в перший рік, 2% – у другий, і 3% – у третій рік. Працівники також зможуть платити додатковий накопичувальний внесок в аналогічних пропорціях.

Для роботодавців обов’язковий накопичувальний внесок становитиме 1% у перший, 2% у другий і 3% у третій рік. З четвертого року, якщо працівник сплачує додатковий внесок, роботодавець виділяє частину єдиного внеску на накопичувальний внесок.

Самозайняті особи також мають сплачувати накопичувальні внески.

Несплата або несвоєчасна сплата внесків каратиметься штрафом у розмірі 20% від суми, не сплаченої вчасно.

Чиновниця з одного з районних відділів адміністрації столиці перебуває під вартою у зв'язку з обвинуваченнями у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через його Telegram-канал. Жінці пред’явлено кілька серйозних звинувачень за Кримінальним кодексом України, що може призвести до суворого покарання. Офіс Генерального прокурора України повідомив, що обвинувальний акт у цій справі вже направлено до суду.

Встановлено, що зазначена чиновниця почала співпрацювати з екс-прем’єр-міністром ще у 2015 році і продовжувала цю діяльність після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці. Вона активно вела соціальні мережі від імені свого "шефа" та організовувала пропагандистську діяльність через його Telegram-канал. Крім того, вона координувала антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Антиукраїнські заяви, розміщені екс-прем’єр-міністром у її Telegram-каналі, вона готувала навіть у день початку повномасштабного вторгнення, ілюструючи допис фотографіями руйнувань столиці. Важливо відзначити, що на момент вчинення злочину обвинувачена обіймала посаду начальника організаційного відділу в одній з районних адміністрацій столиці.

Експерти проаналізували опублікований колишньою чиновницею контент і піддали його експертизі. У висновку зазначено, що вона була автором контенту, який містив публічний заклик до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України.

Обвинувачена буде судитися за фактами закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також за виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України (статті 28, 109, 110, 436-2 Кримінального кодексу України). Наразі вона знаходиться під вартою, і її чекає судове провадження.

У вищезгаданій статті відображено важливі події щодо обвинувачення чиновниці районного відділу адміністрації столиці у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через Telegram-канал. Обвинуваченій пред’явлено серйозні звинувачення згідно з Кримінальним кодексом України, за які їй загрожує суворе покарання. Офіс Генерального прокурора України вже направив обвинувальний акт до суду.

Чиновниця співпрацювала з екс-прем’єр-міністром навіть після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці, організовуючи пропагандистську діяльність та координуючи антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Експертиза контенту підтвердила її причетність до публічного заклику до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України. Обвинуваченій буде судитися за кілька статей Кримінального кодексу України, а вона наразі знаходиться під вартою, чекаючи судового розгляду.

Олег Кивлюк, після свого звільнення з посади начальника Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), продовжив свою кар'єру в комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс». Однак його нове місце роботи не стало єдиною причиною для обговорень у суспільстві. Згідно з інформацією, наданою детективним бюро Absolution, Кивлюк регулярно приїжджає на роботу на автомобілі Porsche Cayenne 2017 року випуску. Водночас цей автомобіль не фігурує в офіційних деклараціях посадовця.

Як виявилося, в деклараціях Олега Кивлюка зазначені лише два транспортні засоби: електричний Opel Ampera-e 2019 року та вантажівка MAN 2011 року випуску, обидва з яких, за даними розслідування, були придбані в 2025 році. Однак, щодо автомобіля Porsche Cayenne, який він використовує, жодної згадки в деклараціях немає, що викликає занепокоєння в контексті прозорості його фінансової діяльності.

Обслуговування Porsche здійснюється за рахунок громади — ця обставина, за твердженням журналістів, викликає додаткові запитання щодо джерел фінансування та прозорості витрат. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що така машина для нього «не гроші», — цитує джерело видання.

Інші невідповідності: декларації дружини Кивлюка, Богдани (яка є військовослужбовицею обласного ТЦК), містять відомості про інші автомобілі — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa Fe (2016). При цьому у 2023-2024 роках частина автопарку, за даними розслідування, була переписана на родичів: Hyundai продали у 2025 році за понад мільйон гривень брату Олега — Ігорю Кивлюку, а на нього ж оформлена й Mazda, яка раніше належала Богдані. Журналісти звертають увагу, що з 2021 року в деклараціях родина не вказує доходи чоловіка і формально не має задекларованого житла, хоча фактично мешкає у трикімнатній квартирі в новобудові в Луцьку, яку, за матеріалами розслідування, надало Міністерство оборони.

Окрім цього, в матеріалі згадується земельна ділянка у Володимирі, яку Кивлюк отримав від місцевої ради, — на ній, за свідченнями сусідів, збудували маєток, формально врахований як «незавершене будівництво». Також колишньому очільнику ТЦК нібито були надані ділянки поблизу озера Світязь та біля озера Олеандра на Турійщині; одну з них він пізніше продав.

Журналісти звертають увагу й на кадрові зв’язки: разом із Кивлюком до «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався Віктор Зелінський, колишній начальник Луцького об’єднаного ТЦК, який тепер працює радником директора підприємства. За словами авторів розслідування, подібні переходи можуть свідчити про сформовані мережі працевлаштування колишніх військових посадовців у комунальних структурах.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості Віталія Чмеля, який раніше обіймав посаду головного державного інспектора оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці. Суд визнав його винним у систематичному отриманні неправомірної вигоди, що суперечить закону та етичним нормам держслужбовців.

За матеріалами справи, Чмель використовував своє службове становище для вимагання та отримання грошей від підприємців та перевізників у вигляді «винагород» за безперешкодне переміщення товарів через митний кордон. Дії інспектора кваліфіковано як корупційні злочини, які завдають значної шкоди державним інтересам та підривають довіру до митної служби.

За версією слідства, Чмель пропонував водіям мікроавтобусів Mercedes Sprinter, які перевозили пасажирів з Молдови до України, «спрощене» оформлення:

за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі та багажу, прискорення процедури, уникнення «штучних перешкод»;

додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для прискорення прикордонного контролю та уникнення затримок.

Зафіксовані епізоди:

грудень 2022 року — Чмель надав свій номер телефону для координації;

11 січня 2023 року — обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників;

12 січня 2023 року — отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників);

19 січня 2023 року — отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.

Загальна сума неправомірної вигоди склала 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду про визнання винуватості за ст. 468–476 КПК України. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, підтвердивши обставини на допиті.

Інших учасників схеми не встановлено. На момент злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, мав двох неповнолітніх дітей та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.