Неділя, 19 Квітня, 2026

День вишиванки єднає українців усього світу

Важливі новини

Перше вторгнення іноземної армії до РФ з часів Другої світової війни

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Bloomberg зазначає, що це перше вторгнення іноземної армії до РФ з часів Другої світової війни.

Цей наступ “виявив крихкість російської прикордонної оборони” в міру того, як угруповання в Україні зростає.

Він “підняв український моральний дух” і “підірвав ретельно вибудуваний Кремлем образ Путіна як захисника простих росіян”.

“Натомість війна, яку він розпочав в Україні, тепер дедалі більше перекидається на територію Росії, де люди в прикордонних регіонах живуть під постійним ризиком обстрілів і ударів безпілотників по ключових промислових об’єктах”, – пише видання.

Для України ж, за оцінкою Bloomberg, це підкріпить її аргументи, що Штати і Європа не повинні побоюватися російських погроз ескалації і повинні дозволити Україні вести боротьбу з Путіним будь-яким способом, який вона вважатиме за потрібне, щоб прискорити закінчення війни.

Про цілі операції Україна офіційно не заявляла, тому видання перераховує такі версії: від спроби захопити територію як потенційну розмінну монету в майбутніх переговорах із Москвою до відволікаючої тактики, щоб послабити тиск на розтягнуту оборону в Україні, відволікаючи російські сили від лінії фронту.

“Росія ліквідує найвитратнішу та непродуктивну енергогенерацію” – Володимир Кудрицький

Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький висловлює переконання, що дії Російської Федерації зі знищення найстарішої та найменш продуктивної генерації електроенергії в Україні слід вітати. Він вважає, що ця ситуація відкриває нові можливості для країни. Чинні електростанції були споруджені застарілими технологіями понад п'ятьдесят років тому і вимагають великих витрат на підтримку їхньої роботи, особливо в умовах критичного дефіциту антрацитового вугілля, яке є основним видом палива для цих електростанцій. Незважаючи на те, що наслідки знищення генерації відчутні для населення у вигляді перебоїв з електропостачанням, відсутності гарячої води та опалення, Володимир Кудрицький підкреслює, що це відкриває можливість для розвитку української енергетики. Він закликає до залучення приватних інвестицій для будівництва нових, сучасних електростанцій, проте визнає, що потрібні кошти на такий перехід від застарілих технологій до інноваційних. Ці витрати оцінюються величезними сумами, що є навіть більш важливими в умовах війни. Таким чином, мрії про масштабні інвестиції в енергетику залишаються наразі тільки мріями, поки не знайдуться ефективні шляхи їх здійснення.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що дії Російської Федерації щодо знищення застарілої генерації електроенергії в Україні мають як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, це відкриває можливість для розвитку сучасної енергетики та залучення інвестицій у будівництво нових електростанцій. З іншого боку, наслідки цих дій відчутні для населення в умовах перебоїв з електропостачанням та іншими проблемами. Однак потрібно активно шукати шляхи вирішення цих проблем та залучення ресурсів для розвитку стійкої енергетики в Україні, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання та підтримати економічний розвиток країни.

Нове дослідження виявило небезпеку солодких газованих напоїв для метаболізму людини

Газовані напої зі смаком солодкої сахарози вже давно користуються популярністю серед мільйонів людей у всьому світі. Однак лікарі і вчені не втомлюються нагадувати про їхню шкоду для здоров’я. Нове дослідження підтвердило ще одну небезпечну сторону вживання таких напоїв — негативний вплив на обмін речовин. Фахівці Медичної школи Кека провели експеримент за участі 69 молодих людей […]

Полтавська область: підсумки судових рішень щодо ухилення від мобілізації у 2025 році

Протягом 2025 року суди Полтавської області ухвалили 68 обвинувальних вироків у справах, пов’язаних з ухиленням від мобілізації. У всіх випадках мова йде про чоловіків, які не прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до військових частин або навчальних центрів. Інформацію про результати розгляду справ підтвердили у Полтавському обласному ТЦК та СП, підкресливши, що питання мобілізаційної дисципліни залишалося пріоритетним у діяльності відомства.

За даними центру, 27 осіб отримали реальні строки позбавлення волі. Два з цих вироків були ухвалені після апеляційних подань прокуратури, яка наполягала на посиленні покарання через систематичне нехтування громадянськими та службовими обов’язками. Інші вироки передбачали різні види обмежень або умовного засудження, залежно від обставин справи та поведінки підсудних.

Крім того, Полтавський апеляційний суд скасував три вироки судів першої інстанції, якими обвинуваченим було призначено умовне покарання. За результатами повторного розгляду засудженим призначили по три роки реального позбавлення волі.

У Полтавському обласному ТЦК та СП наголосили, що територіальні центри не здійснюють досудове розслідування і не ухвалюють судових рішень. Їхня функція полягає у фіксації фактів порушень законодавства про мобілізацію та передачі відповідних матеріалів правоохоронним органам.

Також у ТЦК підкреслили, що ухилення від мобілізації є кримінальним правопорушенням, а призначення умовного терміну не звільняє особу від виконання обов’язку щодо проходження військової служби в межах чинного законодавства.

“Енергоатом” тільки зараз вирішив захистити енергооб’єкти

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з виданням, причини укладення угоди стали зрозумілими після заяви президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він підкреслив, що енергообладнання біля українських АЕС є незахищеним і може стати мішенню для російських ракет. Це спонукало “Енергоатом” до проектування захисту “другого рівня”, що передбачає будівництво залізобетонних П-образних споруд. Ці конструкції мають захищати великі трансформатори від атак, зокрема від шахедів та осколкових уражень.

Як відзначають експерти, ефективність подібних захисних споруд вже була доведена на підстанціях “Укренерго”. Зазначається, що, незважаючи на те, що роботи з проектування та будівництва тривають з минулого року, навіть незавершені споруди вже забезпечують певний рівень захисту.

Однак контракт на 509 млн грн для РАЕС викликає занепокоєння через відсутність інформації про розміри споруди. “Наші гроші” підкреслюють, що багато деталей угоди залишаються прихованими, що ставить під сумнів прозорість процесів у державному секторі.

Також варто відзначити активізацію “Укргідроенерго”, яка у вересні провела закупівлі на захист та відновлення пошкоджених гідроелектростанцій на загальну суму 1,11 млрд грн. З цих коштів 0,54 млрд грн припали на угоду з ПрАТ “Укрсталь конструкція”, що належить колишньому олігарху Віталію Гайдуку. Знову ж таки, деталі цін на будівельні матеріали по цих контрактах не були оприлюднені.

Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — свято, яке не має фіксованої дати, але має глибокий сенс. Це не державне і не церковне свято, а день, коли українці по всьому світу вдягають вишиванки — як символ своєї ідентичності, культури та любові до рідного краю.

День вишиванки об’єднує людей різного віку, статусу та регіону. У цей день українські вулиці, школи, офіси, урядові установи перетворюються на яскраві полотна з орнаментами, що мають вікову історію. Вишиванка — це не просто одяг. Це — зашифрована пам’ять про предків, знаки захисту, обереги, а в умовах війни — ще й акт спротиву та гордості.

2025 року українці відзначають День вишиванки на тлі війни, але ще сильніше й свідоміше. Люди надягають вишиті сорочки, влаштовують флешмоби, поширюють фото з хештегами #ВишиванкаЄднає та #ДеньВишиванки. Навіть скульптури в містах одягають у вишиванки — як це зробили в Києві на Поштовій площі.

Сьогодні вишиванка — це частина української стійкості, знак непохитності культури, що жила й житиме, попри всі загрози. І щороку, одягаючи її, кожен українець додає ще один візерунок до великої історії свого народу.

Останні новини