Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та бізнесменом Сергієм Тищенком, фігурантом справи про розкрадання арештованих нафтопродуктів, що належали проросійському бізнесмену-втікачу Пашинському. Як повідомляє Главком, суд визнав Тищенка винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначив йому 8 років позбавлення волі, а також заборону протягом трьох років обіймати посади в органах […]В останній час деякі країни Європейського Союзу та США почали проводити депортацію українських громадян, які порушили законодавчі норми. Після їх повернення на батьківщину такі особи підлягають перевіркам та можуть бути піддані мобілізаційним процедурами. Про це розповів народний депутат від партії "Слуга народу" Руслан Горбенко в ефірі програми Вечір.LIVE.
Він зазначив, що ситуація не є масовою, а скоріше стосується окремих випадків. Здебільшого під депортацію потрапляють чоловіки, які перебували за кордоном з порушенням місцевих правил. "Повернення таких громадян вже має місце. Тих, хто порушив закони США чи європейських країн, депортують і передають українським службам на кордоні", – додав депутат.
Після прибуття до України цих осіб зустрічають представники правоохоронних органів і територіальних центрів комплектування. Вони проходять процедури, визначені національним законодавством, зокрема військово-лікарську комісію. У разі відсутності кримінальних підстав, таким особам можуть вручити повістки.
На думку Горбенка, кількість таких випадків наразі невелика, йдеться про десятки осіб, а не про сотні. Наприклад, лише з США вже зафіксовано понад десять випадків депортації.
Ця ситуація відбувається на фоні підвищення жорсткості міграційної політики в США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про посилення заходів проти нелегальної міграції, що також стосується іноземців з порушеннями. В країнах ЄС також спостерігається активізація контролю за мігрантами, хоча українські біженці мають особливий статус через війну — проте це не звільняє їх від обов'язку дотримуватися місцевих законів.
Крім того, в Європі ведуться дискусії щодо статусу українських чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначав, що країна буде співпрацювати з Україною у питаннях повернення цих громадян. Президент України Володимир Зеленський також підкреслював важливість участі чоловіків призовного віку в захисті держави.
Експерти стверджують, що депортація є звичайною юридичною процедурою, яка застосовується до іноземців, що порушили закони країни перебування. Хоча це не специфічна політика щодо українців, її наслідки можуть мати особливе значення в умовах війни. Після повернення до України ці громадяни підпадають під національне законодавство, що включає перевірки на військовий облік і придатність до служби.
Юристи відзначають, що кожен випадок розглядається індивідуально. Наявність депортації не гарантує автоматичну мобілізацію — рішення залежить від здоров'я, віку, військової спеціалізації та інших факторів.
Варто також наголосити, що більшість українців за кордоном перебувають легально, отримавши статус тимчасового захисту. За даними європейських інститутів, мільйони українців отримали цей статус після початку повномасштабної війни, що дозволяє їм працювати, навчатися та жити в країнах ЄС. Однак навіть незначні порушення можуть призвести до втрати цього статусу та наступної депортації. Українські дипломати постійно закликають громадян дотримуватися правил перебування в інших країнах.
Аналітики підкреслюють, що повернення українців з-за кордону може мати серйозний вплив на ринок праці, систему мобілізації та загальну демографічну ситуацію в Україні. Хоча депортації українців із США та ЄС поки що є поодинокими випадками, вони вказують на нову тенденцію — посилення контролю за дотриманням законів серед мігрантів. Для України це означає додаткові виклики пов'язані з поверненням своїх громадян та їхньою інтеграцією в умовах війни.
Влада наголошує на важливості дотримання законів як за кордоном, так і після повернення в Україну, оскільки правовий статус визначатиме подальші кроки — від перевірок до можливого проходження військової служби.
