Депозити українців продовжують зростати: обсяг коштів у банках перевищив півтора трильйона гривень

Скандальна історія з участю старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Сергія Балашова не сходить з перших шпальт новин. Правоохоронець потрапив під приціл Державного бюро розслідувань через підозри в незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у своїй електронній декларації. За даними слідства, протягом 10 років, з 2015 по 2025 рік, Балашов зміг набрати рухоме та нерухоме майно, загальна вартість якого перевищує 13,5 мільйона гривень. Особливу увагу слідчих привертає те, що значна частина цього майна була оформлена на родичів та третіх осіб, що вказує на можливу спробу приховати джерела таких значних статків.

Серед найбільш помітних активів, що потрапили в поле зору правоохоронців, — земельні ділянки у селах Поділ та Ковалівка, житловий будинок у Решетилівці, а також кімната в Зінькові. Не менш дивним виглядає наявність у декларації двох дорогих автомобілів — BYD Tang та Lexus GX 460, які також стали об'єктами уваги слідчих. Важливо зазначити, що офіційні доходи Сергія Балашова не відповідають рівню володіння таким майном, що ставить під сумнів законність джерел його надбання.

Під час обшуків у будинку Балашова та Аранчій, а також у офісі забудовника, детективи вилучили мобільні телефони, банківські картки, платіжні квитанції та інші документи, які можуть мати значення для слідства. Арештовано також автомобіль Lexus GX 460.

Слідчі перевіряють можливе оформлення фіктивної інвалідності на новонароджену дитину та підготовку до виїзду за кордон для уникнення обліку військовозобов’язаного. Досудове розслідування триває за статтями 368-5 та 366-2 Кримінального кодексу України.

Справа Балашова та Аранчій підкреслює проблеми прозорості у діяльності правоохоронців та високопоставлених чиновників у Полтавській області, зокрема щодо нерухомості, коштів та привілеїв, що набувають політичного та соціального резонансу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.

Українці, що протягом тривалого періоду проживають за кордоном, отримали можливість зареєструватися на військовий облік без необхідності особистого візиту до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Згідно з повідомленням, що надійшло від Міністерства оборони України, цей крок спрямований на спрощення процедури військового обліку для співвітчизників, які перебувають за межами країни. Тепер українцям, що мешкають за кордоном, надано можливість здійснити цю формальність зручним для них способом, без необхідності витрачати час та зусилля на особистий візит до військової установи на території України. Такий крок сприятиме забезпеченню більшої доступності процедури та залученню українських громадян, які перебувають за кордоном, до важливих аспектів оборонної справи.

“Уряд підтримав проект постанови №560, розроблений Міністерством оборони України, для приведення у відповідність до статті 37 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’ та врегулювання питань постановки на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перебувають за межами держави”, — йдеться у повідомленні.

Згідно з документом, чоловіки, які були зняті з військового обліку через виїзд за кордон, можуть стати на облік без особистої присутності у ТЦК.

Крім того, з переліку документів, що підтверджують право на відстрочку від призову для українців за кордоном, виключено вимогу подання висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи. Це має спростити процедуру та уникнути зайвої бюрократії.

Уряд також надав ТЦК та СП право надсилати електронні звернення до поліції щодо порушників правил військового обліку.

“Нові правила набувають чинності з дня опублікування і спрямовані на те, щоб зробити систему військового обліку більш ефективною та доступною”, — додали у Міноборони.

Нагадаємо, що військовозобов’язані українські чоловіки без військово-облікових документів не зможуть отримати паспорт за кордоном. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України.