Понеділок, 31 Серпня, 2026

Депутат Генічеської міської ради засуджений за колаборацію: суд виніс рішення

Важливі новини

Горе в світі футболу: Втрата видатного тренера збірної України залишає невмирущий слід

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.

Трамп оголосив про «вічне відкриття» Ормузької протоки

Президент США Дональд Трамп заявив про "вічне відкриття" Ормузької...

Колишній детектив БЕБ Ткачук приєднався до штурмового полку “Сафарі”

У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого призначення підтвердив, що колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук був формально призначений до складу штурмового полку «Сафарі». Згідно з документами, конкурс на відповідну посаду було оголошено 18 липня 2025 року наказом ДПОП «ОШБ «Лють»» №879, сам конкурс стартував 21 липня, а наказом №790 від 10 вересня Ткачука офіційно призначено інспектором у структурі батальйону №1 полку.

На цей час, як зазначено у відповіді Департаменту, Ткачук «проходить навчання». Цей статус у деяких публікаціях та коментарях сприймають неоднозначно, адже він формально входить до бойового складу штурмового полку, проте ще не залучений до повноцінної операційної діяльності. Представники полку підкреслюють, що таке навчання є стандартною процедурою для нових членів підрозділу, особливо для осіб із досвідом у правоохоронних органах, адже необхідно освоїти специфічні тактичні й оперативні навички.

Ткачук набув публічної відомості під час роботи в БЕБ: у публічних заявах і матеріалах різних медіа й учасників ринку лунали звинувачення в системних корупційних практиках і застосуванні кримінальних проваджень проти бізнесу. Ці твердження оперують поняттями «фабрикації справ», «безпідставних обшуків» та «узгоджених рішень з прокурорами й судами», однак для точних юридичних висновків слід керуватися матеріалами слідства та рішеннями судів. Наразі у публічному полі нема інформації про остаточні судові вироки, які б підтверджували всі наведені звинувачення.

У світлі цих обставин критики вимагають від Департаменту поліції особливого призначення і від відповідних відомств більшої відкритості: доступу до текстів оголошених конкурсів, протоколів відбору та офіційних пояснень щодо ролі й обов’язків, які виконуватиме призначена особа. Представники громадськості наголошують, що використання бойових підрозділів тільки як формального місця працевлаштування для осіб із резонансною біографією підриває довіру до силових структур та відволікає увагу від реальних потреб фронту.

Ми направили запити з проханням надати офіційні коментарі до ДПОП «Лють» і до самого Олександра Ткачука та оновимо матеріал після отримання відповідей. Якщо потрібно, можу одразу підготувати шаблон запиту для отримання конкурсної документації або листа з проханням про коментар — скажи, і я підготуju їх у вигляді, готовому для відправки.

Посилити відповідальність за ухилення від служби: пропозиція від екс-командира роти ‘Айдара’ Євгена Дикого

Українська влада, відповідно до вимог екс-командира роти "Айдара" Євгена Дикого, активно працює над оновленням законодавства щодо мобілізації, спрямовуючи зусилля на посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку. Нові законодавчі ініціативи передбачають ряд заходів для забезпечення ефективності та обов'язковості виконання військових обов'язків. Влада зосереджує увагу на вдосконаленні механізмів виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто ухиляється від служби, та забезпечує необхідність дотримання військового обліку. Окрім того, пропонуються нові заходи, такі як введення електронних повісток, санкції за неявку за повісткою, збільшення штрафів та кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий комплексний підхід спрямований на підвищення готовності та мобілізаційної потужності країни в умовах збройного конфлікту.

У результаті інтерв'ю з екс-командиром роти "Айдара" Євгеном Диким стало зрозуміло, що в Україні актуальним питанням є необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у контексті мобілізації. Нові законодавчі ініціативи спрямовані на удосконалення механізмів забезпечення обов'язковості виконання військових обов'язків та зміцнення обороноздатності країни. Важливою є впровадження електронних повісток, введення санкцій за їх невиконання, а також збільшення штрафів і кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий підхід має на меті підвищення готовності та ефективності військових структур країни в умовах загрози з боку зовнішнього ворога.

Нерухомість і розкіш: майно головного оперуповноваженого Нацполіції викликає запитання

У 2024 році головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Величко разом із дружиною став власником великого обсягу нерухомості, а також декількох елітних автомобілів і мотоциклів. Придбання такого рівня розкоші викликало підвищену увагу громадськості та журналістів, адже офіційні доходи родини та задекларована вартість майна не завжди відповідають масштабам цих витрат.

До 2019 року Величко працював у департаменті, де мав доступ до ресурсів та інформації, пов’язаної з розслідуваннями економічних та кримінальних злочинів. Після цього він продовжив кар’єру в структурі Нацполіції, що, з огляду на придбані активи, породжує питання про прозорість фінансових потоків та походження коштів.

У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.

Херсонський міський суд ухвалив рішення про заочний арешт Дмитра Булочніка, депутата Генічеської міської ради, засудивши його до десяти років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Це рішення стало можливим в рамках спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений переховується на тимчасово окупованій території, що ускладнює його виклик до суду.

Судова інстанція встановила, що після окупації частини Херсонської області Булочнік добровільно почав співпрацювати з окупаційною адміністрацією. Він був обраний депутатом так званої «ради депутатів Генічеського муніципального округу», яка була створена під контролем російської партії «Єдина Росія», не пізніше вересня 2023 року. Згодом він отримав посаду заступника голови цього органу, що підтверджує активну участь у легітимізації окупаційної влади.

У своїй діяльності Булочнік не лише формально виконував обов’язки, але й активно популяризував діяльність окупантів серед місцевого населення, сприяючи їх інтеграції у життя регіону. Зібрані правоохоронцями докази, включаючи свідчення очевидців, фото і відеоматеріали, стали основою для доведення його вини в суді.

Окрім політичної співпраці, Булочнік також адаптував свою бізнес-діяльність під російське законодавство, перереєструвавши своє підприємство та укладаючи контракти на постачання товарів для структур, що підпорядковуються окупаційній владі. Суд розцінив ці дії як свідому підтримку агресора.

За вироком суду, Булочнік отримав десять років ув’язнення, а також був позбавлений права займати посади в органах влади та брати участь у виборах протягом наступних десяти років після відбуття покарання. Його майно, включаючи житлові будинки, земельні ділянки та транспортні засоби, буде конфісковано, також він зобов’язаний покрити судові витрати.

Розгляд справи заочно є типовим для випадків, коли обвинувачені перебувають на окупованих територіях. Українське законодавство допускає такі процеси, щоб забезпечити покарання за злочини проти держави.

Дмитро Булочнік був обраний депутатом у 2020 році від партії «ОПЗЖ». Однак після окупації він змінив свої політичні погляди на користь російських структур. Підозру йому було оголошено ще у 2025 році, а слідство задокументувало його участь у створенні нелегальних органів влади.

Цей вирок додається до загальної практики притягнення до відповідальності колаборантів в Україні. Вже ухвалено численні рішення щодо осіб, які співпрацюють з окупаційною адміністрацією. Юристи зазначають, що стаття 111-1 Кримінального кодексу України передбачає суворі покарання за колаборацію, включаючи тривалі терміни ув’язнення та конфіскацію майна.

Експерти підкреслюють важливість таких рішень не лише з юридичної точки зору, але й в контексті символічного значення, адже вони демонструють, що участь у окупаційних органах розглядається як серйозний злочин проти національної безпеки.

Ситуація в Генічеську та інших окупованих містах Херсонської області залишається напруженою. Окупаційна адміністрація намагається інтегрувати ці території у свою систему управління, в той час як Україна продовжує документувати факти співпраці з окупантами для подальшого притягнення винних до відповідальності.

Наразі вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений, але він є черговим підтвердженням того, що українська судова система функціонує навіть під час війни, забезпечуючи відповідальність за колабораціонізм.

Останні новини