Депутат із кримінальним минулим Сергій Андрійченко хоче повернутися до влади на Донеччині

У новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни зазначається, що російські сили намагаються повторити сценарій підготовки наступальних дій, який раніше застосовувався на Покровському напрямку. Цього разу аналогічну модель ворог використовує для створення умов атаки на Костянтинівку — важливий логістичний і оборонний вузол на Донеччині.

Аналітики звертають увагу на зростання активності російської авіації в районі Костянтинівка–Дружківка. Йдеться передусім про інтенсивні дії з повітряного перехоплення та удари, спрямовані не стільки на негайне просування вперед, скільки на поступове послаблення українських можливостей. Така кампанія має на меті ускладнити роботу Сил оборони, обмежити маневреність підрозділів і створити передумови для подальших сухопутних операцій.

Командир української бригади, яка діє на цьому напрямку, повідомив 4 лютого, що останнім часом російські війська зосередилися саме на перехопленні логістики, а не на активних бойових діях. Частково це пов’язано з низькими температурами, які обмежують можливості для масштабних наземних операцій. За його словами, такі дії змушують українські підрозділи дедалі більше покладатися на наземні безпілотники для постачання особового складу і позицій у районі Костянтинівки. У січні 2026 року використання таких дронів бригадою зросло вдвічі.

Російські сили, за словами українського командира, системно перехоплюють логістичні маршрути, поєднуючи спостереження, удари та дистанційне мінування наземних ліній зв’язку за допомогою FPV-дронів. Крім того, вони влаштовують засідки з використанням безпілотників та цілеспрямовано знищують українські наземні безпілотні апарати. Окрему увагу противник приділяє ураженню операторів дронів, застосовуючи плануючі авіабомби, безпілотники типу «Молнія» та FPV-дрони. Це ускладнює ротацію і виведення українських операторів із міста.

Представник іншої української бригади, що діє в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка, повідомив 8 січня, що у 2025 році дальність дії російських безпілотників значно зросла. Це серйозно ускладнює маневри та просування українських сил у районі Костянтинівки.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російські війська свідомо намагаються відтворити модель кампанії, яку раніше успішно застосували спочатку на Покровському напрямку, а згодом і в східній частині Запорізької області. Тоді РФ завдавала ударів по різних цілях у тилу України на оперативній глибині від 25 до 100 кілометрів і більше, перш ніж переходити до активних наземних наступів.

Окремим елементом цієї стратегії були удари по українських операторах безпілотників, що дозволяло створювати вразливі місця в українській системі протидії дронам. За оцінками ISW, протягом кількох місяців російські війська проводили такі повітряні кампанії для підготовки наступів на Покровському та Гуляйпольському напрямках, що зрештою дозволило їм просунутися там восени 2025 року.

Другий день зими в Україні не супроводжується державними святами, проте ця дата має багатий культурний і духовний зміст. Упродовж століть 2 грудня було важливою віхою народного календаря, коли українці спостерігали за природою, звертали увагу на прикмети та дотримувалися домашніх обрядів, що передавалися в родинах як частина зимової традиції. Цей день пов’язували зі зміною природних циклів і наближенням Різдвяного посту, надаючи особливого значення побутовим клопотам і підготовці до зимових робіт.

Культурний вимір дати збагачують і видатні українці, народжені цього дня. Серед них журналіст і політик Тадеуш Рутовський, який залишив помітний слід у суспільному житті; Лев (Лео) Орнштейн — всесвітньо відомий піаніст і композитор, чия творчість стала частиною музичного авангарду XX століття; поет та перекладач Петро Осадчук, що збагатив українську літературу численними поетичними збірками та художніми перекладами; а також Герой України Павло Мазуренко, учасник Революції Гідності, який віддав життя за право країни йти шляхом свободи. Згадка про цих персоналій робить 2 грудня нагадуванням про силу українського духу та різноманітність талантів, що формують національну ідентичність.

Світ цього дня відзначає Міжнародний день за скасування рабства — нагадування про те, що, попри юридичні заборони, сучасні форми експлуатації все ще існують у різних країнах. Також 2 грудня проходить День безпородних собак, який закликає брати тварин з притулків і дарувати їм шанс на дім. Серед інших міжнародних дат — День комп’ютерної грамотності, День модельної залізниці, День інклюзивної освіти, День оладок і День гри в баскетбол.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують пророка Авакума, одного з біблійних провісників, якому приписують передбачення важливих історичних подій. За старим стилем цього дня згадують преподобного Варлаама Києво-Печерського та ікону Божої Матері «Утіха скорботних», до якої звертаються ті, хто пережив утрату.

Народні вірування пов’язували 2 грудня з підготовкою до зими: наші предки стежили за погодою, спостерігали за птахами й намагалися упорядкувати дім перед холодами. Вважалося, що якщо дика качка ще не відлетіла, зима прийде пізно, а ясне небо пророкує морози. Сніг, який випадав цього дня, мав пролежати до весни, а часті зміни вітру обіцяли мінливий грудень. Особливо сприятливим день вважали для дітей: батькам радили приділити їм більше уваги, помолитися за здоров’я та добре майбутнє.

За повір’ями, цього дня добре займатися прибиранням або дрібним ремонтом у домі. Оновлена обстановка, особливо в спальні, нібито приносила гарний настрій і «оновлення щастя». До пророка Авакума зверталися з молитвами про захист дитини від зла й виконання дитячих бажань.

Втім, існували й заборони. 2 грудня не рекомендували шумно веселитися, переїдати чи робити великі покупки. Також уникали далеких поїздок, сварок і згадування старих образ. У народі вірили: хто цього дня лаятиметься, той увесь рік проживе у суперечках.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Основні тези доктрини, яка узаконена указом президента РФ:

– агресія проти Росії та її союзників з боку неядерної країни за підтримки ядерної держави буде розглянута як спільний напад;

– Росія може застосувати ядерну зброю в разі критичної загрози суверенітету і територіальній цілісності себе і Білорусі;

– серед умов для застосування ядерної зброї прописано старт балістичних ракет проти РФ (саме такими ракетами є ATACMS – Ред.)

– ядерна відповідь з боку РФ можлива в разі «критичної загрози її суверенітету» навіть звичайною зброєю, у разі масованого старту військових літаків, крилатих ракет, безпілотників, інших літальних апаратів і перетину ними російського кордону.

– надання території та ресурсів для агресії проти РФ – також підстава для ядерного стримування.

Ключова зміна в ядерній доктрині РФ полягає в цьому пункті: «агресія проти Росії або її союзників з боку неядерної держави за підтримки ядерної розглядається як спільний напад».

Цей пункт, вочевидь, виписано конкретно під війну в Україні й покликаний обґрунтувати можливість використання Росією ядерної зброї як проти України, так і проти країн, які Києву у війні допомагають. Тобто, проти США та їхніх союзників по НАТО.

Раніше представники російської влади на різних рівнях посилали сигнали, що Москва може застосувати ядерну зброю в разі ударів західними далекобійними ракетами по її території. Зокрема, вчора це дав зрозуміти спікер Держдуми Володін. Путін раніше заявляв, що такі удари означатимуть пряму участь країн Заходу у війні проти Росії. А сьогодні про це заявив Пєсков.

«Використання Україною західних неядерних ракет проти РФ за новою доктриною може спричинити ядерну відповідь», – заявив Дмитро Пєсков.

Також характерно, що Путін затвердив нову ядерну доктрину незабаром після появи в західних ЗМІ повідомлень про те, що Байден дозволив Україні завдавати ударів американськими далекобійними ракетами по території РФ. Офіційно Білий дім це поки що не підтверджував.