Депутат Київради Андрій Вітренко виявив прослушку у своєму службовому автомобілі: політик звернувся до правоохоронців

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Для виходу на пенсію за віком українці повинні не лише досягти 60 років, але й мати необхідну кількість трудового стажу. Проте, що робити тим, хто працював неофіційно? Ми розбиралися, які виплати отримають такі громадяни у 2025 році.

Згідно з українським законодавством, для призначення пенсійних виплат потрібно мати щонайменше 15 років страхового стажу. В разі його відсутності особа може отримати соціальну пенсію чи державну допомогу.

Так соціальну пенсію призначають тим, хто досяг пенсійного віку, проте не має необхідного стажу. Її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нині він становить 2093 гривні, проте у 2025 році може зрости до 2500 — 3000 гривень, це залежить від рівня інфляції й економічної ситуації в Україні.

Українці без стажу та додаткових джерел доходу можуть звернутися до органів соцзахисту для оформлення допомоги малозабезпеченим, розмір якої визначається індивідуально та залежить від сукупного доходу родини. Натомість соціальна пенсія не залежить від зарплати чи внесків у Пенсійний фонд.

Нагадаємо, деякі українські пенсіонери можуть отримати спеціальну доплату в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН. Для цього потрібно відповідати встановленим критеріям, зокрема й проживати в зон активних чи можливих бойових дій.

Раніше у Пенсійному фонді розповіли, що певні пенсіонери можуть отримувати виплати в розмірі до 50% та більше від попередньої зарплати. Йдеться про щомісячні довічні виплати, які отримують судді місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужного підпільного виробництва небезпечних речовин. Ця нелегальна лабораторія спеціалізувалася на виготовленні заборонених препаратів у значних обсягах щомісяця.

Нардеп Мар’яна Безугла продовжує жорстко критикувати керівництво Повітряних сил України.

Вона знову заявила, що вони фальсифікують статистику прильотів, називаючи ракети, що влучили по цілях, “уламками”.

На її думку, це робиться, щоб зберегти “віру в ЗСУ”. Але ставлення людей до мобілізації “показує справжню довіру більшості до величезної забюрократизованої військової системи”.

Як приклад вона навела ракетний удар по Києву 8 червня, який, на думку Безуглої, показав, що насправді відбувається з українською ППО.

Нардеп ставить запитання, чому російські ракети збивають на околицях Києва, а не за межами міста. І чому не змогли перехопити кілька ракет Х-101 під час атаки на столицю 8 липня – хоча раніше такі ракети, згідно зі звітами командування, збивали.

За її словами, крім фальсифікації статистики, розрахунки української ППО слабко оснащені і погано скоординовані між собою. Іноді буває так, що ракетою від Patriot збивають “Шахед”, “а російська ракета знищує важливий об’єкт критичної інфраструктури на мільярди”.

“Елементарних мобільних груп і дронових розрахунків на ключових об’єктах інфраструктури часто немає, а ключові об’єкти часто не мають ППО взагалі, і росіяни про це прекрасно знають, – пише вона.

Також Безугла розповіла, що досвідчених бійців мобільних груп часто відправляють на фронт у піхоту, а на їхнє місце набирають частково придатних ветеранів без досвіду, а іноді й за хабарі тих, хто хоче відсидітися в тилу.

Ситуація з ремонтами техніки ППО “жахлива”.

“Деякі зразки західної техніки вже всі несправні. Загалом по іноземній техніці досі не проводяться регламентні роботи, не ведеться облік мотогодин, що унеможливлює планування робіт, не підписано більшість договорів на виїзні ремонти, на техніку відсутні формуляри, не визначено склад запчастин”, – пише нардеп.

Ремонти проводяться часто на неавторизованих фірмах, і техніка за місяць-два знову виходить з ладу.

Одна з великих проблем – невміння військових чиновників організувати навіть надходження західних коштів.

“За минулий 2023 рік тільки Велика Британія не розподілила і не профінансувала ремонти ППО на 400 млн фунтів, тому що в Міноборони і Генштабі ЗСУ не змогли пояснити, яким чином планують витратити ці кошти”, – пише Безугла.

Також вона додала, що “ракети для ППО поставляються партнерами настільки дозовано і їх настільки мало, що, наприклад, Patriot змушені переводити в ручний режим для їхньої економії”.

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

На території Павловської психіатричної лікарні в Києві знаряджується особливий куточок — терапевтичний сад, спрямований на відновлення психічного здоров'я тих, хто зазнав важких випробувань через війну. Ця ініціатива, започаткована данським урбаністом Мікаелем Колвіллом Андерсеном, має на меті перетворити земельний майданчик у простір для відновлення душі та тіла.

Коли у Данії садова терапія вже довела свою ефективність, стає зрозумілим, що вона може стати корисною і для українців, особливо тих, хто потрапив у військові дії та постраждав внаслідок них. Садове оточення, збагачене рослинами та спеціально створеними елементами дизайну, має великий потенціал у розслабленні, заспокоєнні та підтримці процесу відновлення.

Створення терапевтичного саду — це не лише нова ініціатива для Києва, але й крок до того, щоб забезпечити належну підтримку та догляд за тими, хто пережив важкі часи. Надія на те, що цей сад стане не лише місцем відпочинку, але й джерелом сили та підтримки для тих, хто його потребує, є великою.

У Данії терапевтичні сади знаходяться у кожному місті і довели свою ефективність у реабілітації. Мікаель зазначив, що українцям такий підхід особливо необхідний через високий рівень стресу, спричиненого війною, який призвів до поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Останнім часом на території лікарні відбулася акція “Толока”, в рамках якої сотні волонтерів долучилися до підготовки місця для майбутнього саду. Терапевтичний сад буде поділений на три зони, враховуючи крутий схил території. Перша зона призначена для людей з важким ПТСР, які уникають контактів із зовнішнім світом. Друга зона призначена для тих, хто вже готовий спілкуватися про свої проблеми, а третя – для активної діяльності та роботи з руками.

Координаторка акції “Толока”, архітекторка Дарина Рощук, розповіла, що вони вивчили досвід зарубіжних садів, де акцент робиться на роботі руками. У саду планується вирощування овочів і фруктів, які можна буде використовувати у лікарні, а також створення спеціальних зон для розвитку сенсорної та моторної майстерності.

Організатори планують завершити роботи над садом до початку червня та запросити всіх, хто потребує підтримки та спокою, скористатися цією новою терапевтичною можливістю.