Депутат Київради викрив нову схему розкрадання коштів на будівництві Подільського мосту

За 11 місяців 2025 року 24 261 пара офіційно зареєструвала шлюб у дистанційному форматі, скориставшись цифровим сервісом «Шлюб онлайн», який реалізується Міністерством юстиції спільно з Міністерством цифрової трансформації. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на дані Мін’юсту. Така кількість онлайн-реєстрацій свідчить про стрімке зростання довіри громадян до державних цифрових послуг і зміну традиційного підходу до укладення шлюбу.

Сервіс «Шлюб онлайн» дає змогу подати заяву, обрати дату церемонії та отримати офіційний шлюбний статус без особистого відвідування відділів ДРАЦС. Це рішення особливо актуальне для військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які перебувають за кордоном, а також для тих, хто живе у віддалених громадах. Дистанційний формат значно скорочує час на оформлення документів і усуває значну частину бюрократичних процедур.

Лідером за кількістю зареєстрованих відеошлюбів традиційно став Цифровий офіс ДРАЦС міста Києва — тут протягом року оформили вже 18 079 онлайн-шлюбів.

Не менш вражаючу динаміку показали й два нові цифрові ДРАЦС, які запрацювали лише восени:

Дніпро — 4145 онлайн-одружень;Львів — 2037 онлайн-одружень.

Послуга «Шлюб онлайн» дає можливість подати заяву через застосунок «Дія», обрати зручні дату та час церемонії та провести її у форматі відеоконференції з державним реєстратором. Паперове свідоцтво надсилає «Укрпошта», а електронне — з’являється в «Дії» протягом доби.

Для військових передбачена окрема швидка процедура: ідентифікація відбувається через застосунок «Армія+», після чого захисники та захисниці можуть оперативно оформити шлюб у «Дії».

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Через аукціон продали 245 заправок за 695,9 млн грн, 17 млн доларів або ж менш як 70 тисяч доларів за одну заправку, що, за оцінками операторів ринку, вельми недорого.

Ціна покупки на аукціоні виявилася вищою за стартову лише на 0,3%.

Покупцем стала компанія «Макс енерго Ресурс» Ігоря Супруненка, яку ЗМІ називають «маловідомою». На ринку про таку компанію мало хто чув.

Супруненко розповів, що почав займатися імпортом палива після вторгнення РФ, коли ринок перебудувався на поставки з Європи. Стверджує, що працює з партнерами сам, в олігархічні групи не входить.

За його словами, вони купили заправки Коломойського з метою розвитку мережі.

За його словами, в найближчі півроку планується запустити до 60 заправок, потім ще стільки ж.

Гриби давно заслужено вважають одним із найуніверсальніших продуктів на кухні. Їх додають у супи, салати, гарніри, пасту, а інколи навіть у кавові напої, експериментуючи зі смаковими поєднаннями. Проте користь грибів виходить далеко за межі гастрономічного задоволення: у них містяться рідкісні мікроелементи, вітамін D та потужні антиоксиданти, які сприяють підтримці імунітету, здоров’я нервової системи та загальної життєвої енергії.

Сучасні наукові дослідження підтверджують, що регулярне вживання певних видів грибів пов’язане з покращенням стресостійкості та зниженням ризику розвитку депресії. Це пояснюється тим, що біологічно активні речовини в грибах здатні впливати на нейротрансмітери, які регулюють настрій, та зміцнювати природні механізми адаптації організму до стресових ситуацій. Деякі види грибів, зокрема шиїтаке, майтаке та рейші, у дослідженнях демонструють протизапальні властивості, підтримують роботу серцево-судинної системи і навіть покращують когнітивні функції.

Дієтолог Лаура Бурак пояснює: одна з ключових переваг грибів — їхня здатність допомагати організму краще адаптуватися до стресу і підтримувати гомеостаз, тобто внутрішній баланс фізіологічних процесів. За її словами, окремі види грибів сприяють тому, що організм легше переносить напруження, а емоційні “гойдалки” стають менш різкими.

Водночас фахівчиня застерігає: гриби не можна сприймати як “чарівну пігулку” від стресу. Вони працюють лише як частина загальної стратегії — збалансованого харчування, нормального сну, рухової активності та психологічної підтримки. Один продукт, яким би корисним він не був, не здатен самотужки компенсувати хронічне вигорання чи невирішені психологічні проблеми.

Серйозну увагу до грибів як до потенційного “антистресового” продукту привернуло дослідження, опубліковане в журналі Journal of Affective Disorders. Науковці проаналізували дані Національного опитування з питань здоров’я та харчування США за 2005–2016 роки, у якому брали участь 24 699 людей.

Учасників опитували про харчові звички за допомогою двох детальних 24-годинних харчових інтерв’ю, особливу увагу приділяючи вживанню грибів — зокрема білих печериць, шиїтаке та портобелло. Паралельно рівень депресивних симптомів оцінювали за стандартизованим опитувальником здоров’я пацієнта, коригуючи результати з урахуванням інших факторів.

Виявилося, що приблизно 5,9% респондентів мали ознаки депресії, тоді як 5,2% регулярно вживали гриби. Порівняльний аналіз показав: у групі любителів грибів частка людей із депресією була нижчою, ніж серед тих, хто їх майже не їсть. Хоча таке дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, воно вказує на можливу захисну роль грибів у контексті психічного здоров’я.

Ще одна причина, чому фахівці радять частіше включати гриби до раціону, — їхній багатий нутрієнтний склад. Вони містять:

вітамін D, який підтримує імунітет, кістки та настрій;

вітаміни групи B, що беруть участь у виробленні енергії і роботі нервової системи;

селен і мідь, важливі для серцево-судинного здоров’я та антиоксидантного захисту;

харчові волокна, потрібні для нормальної роботи кишківника.

Окремої уваги заслуговують два антиоксиданти — ерготіонеїн і глутатіон. Саме їх пов’язують із уповільненням процесів старіння. Вони допомагають захищати клітини від ушкодження, підтримувати здоров’я мозку та когнітивні функції, а також опосередковано впливають на стан шкіри — менше зморшок, кращий тонус і пружність.

На хвилі популярності здорового харчування гриби стали справжнім трендом. Лаура Бурак відзначає: сьогодні на полицях супермаркетів і в соцмережах можна зустріти найрізноманітніші продукти на їх основі — від кави з грибними екстрактами та рослинних вершків до перекусів і альтернатив “м’ясу”.

Гриби мають щільну, “м’ясисту” текстуру, що нагадує яловичину, тому чудово працюють і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче зменшити кількість червоного м’яса в раціоні, не жертвуючи відчуттям ситості. Вони швидко готуються, збільшують об’єм страви, додають їй поживності, але при цьому залишаються відносно низькокалорійними — отже, це продукт із дуже вигідним балансом “калорії проти користі”.

Для тих, хто не любить яскраво виражений грибний смак, дієтологи радять “маскувати” їх у знайомих стравах: дрібно нарізати і додавати до соусів, рагу, овочевих котлет, запіканок або змішувати з фаршем.

Експерти одностайні: гриби дійсно заслуговують на статус одного з найкорисніших продуктів у раціоні. Вони поєднують у собі вітаміни, мікроелементи, клітковину та антиоксиданти, здатні підтримувати і фізичне, і психічне здоров’я.

Водночас жодна порція печериць чи шиїтаке не замінить повноцінне лікування, якщо йдеться про клінічну депресію або тривожні розлади. Гриби — це розумне доповнення до здорового способу життя, а не альтернативна терапія замість консультації з лікарем чи психотерапевтом.

Проте як частина щоденного меню вони працюють на випередження: підтримують нервову систему, покращують живлення мозку, допомагають організму краще переносити стрес і старіти повільніше — і зсередини, і зовні.