Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

В ніч проти 22 червня українська енергетична інфраструктура знову стала мішенню для російських ударів. Внаслідок атак постраждали двоє працівників енергетичної сфери, а також було пошкоджено важливе обладнання. За даними Міністерства енергетики України, удари були спрямовані на об’єкти розподілу електроенергії, розташовані на заході та півдні країни.

Ці атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють серйозні проблеми для забезпечення стабільного електропостачання в регіонах, які й без того стикаються з труднощами через воєнний конфлікт. Пошкодження об'єктів розподілу електрики ускладнює не лише побутове життя населення, але й роботу підприємств та критичної інфраструктури, що залежить від стабільного енергопостачання.

Українська енергетична система протягом останніх місяців знаходиться під постійним тиском через атаки, спрямовані на виведення з ладу ключових об'єктів. Міністерство енергетики та відповідні служби працюють над відновленням пошкоджених ліній та обладнання, аби якнайшвидше відновити нормальне електропостачання. Фахівці роблять усе можливе для забезпечення стабільності енергетичної системи та мінімізації негативних наслідків для населення.

Ці удари також ставлять під загрозу безпеку працівників енергетичної галузі, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свої обов’язки для відновлення пошкодженої інфраструктури. Постраждалим енергетикам надається необхідна медична допомога, і вони отримують підтримку від держави та своїх колег.

Незважаючи на ці виклики, Україна залишається рішуче налаштованою на захист та відновлення своєї енергетичної незалежності. Українці демонструють неабияку стійкість та згуртованість у боротьбі з агресією, продовжуючи працювати над зміцненням своїх позицій на енергетичному фронті.

Під час російського обстрілу відключалася повітряна лінія електропередачі на сході України, що призвело до зниження навантаження на генеруючому об’єкті.

“Після восьми масованих атак на енергосистему, які ворог завдає з березня, ситуація в енергетиці залишається складною”, – зазначають у Міністерстві енергетики.

Наслідки атаки уточнюють, триває їх ліквідація. Проте, як повідомляють у міністерстві, збільшення обсягів обмежень електропостачання наразі не планується, планові відключення будуть за розкладом – з 16:00 до 24:00.

Водночас в “Укренерго” уточнили, що постраждалі енергетики працювали на об’єкті у Запоріжжі, а пошкодження обладнання сталися у Запорізькій та Львівській областях. Там також повідомили про атаку на об’єкт газової галузі в західній області.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар і пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, яку гасили до 8 ранку.

“Пожежу вдалося загасити. Залучали 67 вогнеборців та 12 одиниць спецтехніки”, – повідомив Козицький. Про масштаби руйнувань повідомлять згодом.

У Івано-Франківську, за даними місцевої ДСНС, удар прийшовся по території цивільного навчального закладу, утворилася вирва 20 кв.м з осередком загоряння, яке було ліквідовано.

“Один із навчальних корпусів частково зруйнований, інші зазнали ушкоджень”, – повідомили у ДСНС Прикарпаття.

Мер міста Руслан Марцинків повідомив, що через удар пошкоджено вікна у житлових будинках та дитячому садочку.

ДСНС також повідомляють про пожежі як наслідок нічної атаки на Волині.

“Сьогодні вночі під час ворожого обстрілу на Волині трапилось 2 пожежі — горіла господарська будівля та житловий будинок у Луцькому районі”, – йдеться у повідомленні.

Під час попередніх атак росіяни знищили або пошкодили до 9 ГВт генерації, що становить близько половини від пікових зимових навантажень, заявив президент Зеленський.

Найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, які дозволяли балансувати енергосистему під час піків і спадів попиту. За різними оцінками, з системи вибили 80-90% теплової генерації.

Попередній удар по енергетиці росіяни завдали в ніч на 20 червня.

За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 22 червня росіяни атакували ракетами повітряного, морського та наземного базування, а також БПЛА.

Загалом під час цієї атаки було використано 16 ракет різних типів та 13 шахедів.

Українська ППО збила 7 ракет Х-101/Х-555, 4 “Калібри” та один “Іскандер”, а також усі 13 шахедів.

За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, у західному секторі ППО збили 7 із 10 російських ракет.

Експерти зазначають, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які порушення в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.