П’ятниця, 18 Квітня, 2025

Депутат зі “Слуги народу” отримував виплати по єПідтримці під час війни

Важливі новини

Мобілізація: ключ до подолання демографічної кризи в Україні?

Останнім часом в Україні активно обговорюють питання мобілізації, особливо в контексті зниження віку мобілізованих осіб. Згідно з інформацією, що надійшла від видання The New York Times, масовий призов молодих чоловіків у віці 20 років може негативно вплинути на демографічну ситуацію в країні та призвести до зниження народжуваності. Українські експерти також підтверджують наявність демографічної кризи, вказуючи на різні фактори, що впливають на неї.

Одним із ключових чинників є зростання мобілізації та відправлення молодих чоловіків на військову службу. Дослідження показують, що це може суттєво змінити структуру населення та народжуваність. Попередні економічні кризи 90-х років також підтверджують такий вплив наростаючої мобілізації на демографічні показники.

Проте, крім мобілізації, існують інші фактори, що впливають на демографічну ситуацію в Україні, такі як відсутність ефективної державної політики щодо підтримки сім'ї, економічна нестабільність та низький рівень соціального захисту. Ці проблеми, разом із мобілізацією, створюють серйозні виклики для демографічного розвитку країни.

Зниження віку мобілізованих осіб, як зазначають експерти, може мати довгострокові наслідки для економіки та безпеки України. Призов більшої кількості чоловіків у віці 20 років може призвести до скорочення кількості народжених у цьому поколінні українців, що в подальшому загрожує складовим елементам суспільства.

Загалом, демографічна криза в Україні вимагає комплексного підходу та ефективних заходів з боку держави для підтримки сімей, збереження народжуваності та забезпечення стабільності економіки.

За останні роки українське суспільство стикається зі зниженням народжуваності, що відзначається вже з 2013 року. Згідно з дослідженнями, кожного року народжується на 6-7% менше дітей, що є серйозною проблемою для країни. Експерти, зокрема, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, розглядають це явище як передумову демографічної кризи в Україні. Вони вказують на різні фактори, що впливають на цю ситуацію, зокрема наростаючу мобілізацію та економічну нестабільність.

Експерти підкреслюють, що Україна стикається не просто з кризою, а з катастрофою демографічного характеру. Відсутність ефективної державної підтримки сімей, низький рівень соціального захисту, а також колосальна міграція з країни є основними чинниками, що сприяють цій ситуації. Мобілізаційний вік, хоч і має вплив на народжуваність через можливе відправлення молодих чоловіків на військову службу, проте є лише опосередкованим фактором у цілому комплексі проблем.

Згідно з думкою експертів, необхідно вживати невідкладних заходів для розв’язання демографічної кризи. Це включає в себе підтримку сімей, створення сприятливих умов для виховання дітей, а також ефективну політику щодо розвитку економіки та соціального сектора. Тільки комплексний підхід може допомогти змінити негативні тенденції в демографічній сфері та забезпечити стабільний розвиток країни.

Коли пара вирішує народжувати дітей, вони стикаються з фінансовими труднощами, адже збільшуються витрати на утримання сім'ї. Проте в Україні відсутня ефективна державна політика щодо стимулювання та підтримки таких сімей, яка б допомагала зменшити фінансове навантаження на батьків. Жінки, які хочуть мати дітей, стають перед вибором: продовжувати працювати для забезпечення сім'ї або ж пожертвувати своїм кар'єрним зростанням, збільшуючи фінансові витрати на догляд за дітьми. Така ситуація затримує рішення багатьох сімей щодо народження дітей.

Основною причиною відмови від батьківства є економічні труднощі, відсутність підтримки від держави та непередбачуваність майбутнього. Зазначений експерт вважає, що державні заходи, запропоновані для підтримки сімей, не є достатньо ефективними для стимулювання народжуваності. Таким чином, мобілізація не має прямого впливу на рівень народжуваності, але суттєво впливає на соціально-економічну ситуацію країни загалом.

Тим часом, за даними ООН, з початку повномасштабного російського вторгнення з України, понад 6 мільйонів громадян виїхали за кордон. Більшість біженців направилися до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Понад 3,3 мільйони осіб перетнули кордон з Польщею, і за оцінками польського уряду, близько половини з них можуть залишитись на тривалий термін у країні.

• На фоні демографічної кризи в Україні, спричиненої низькою народжуваністю та масовою еміграцією, виникає необхідність впровадження ефективних заходів державної підтримки сімей, що бажають мати дітей.

• Відсутність стимулюючої державної політики та недостатня соціальна підтримка сімей стають головними причинами відмови від батьківства та зменшення народжуваності в Україні.

• Наявність економічних труднощів, непередбачуваність майбутнього та відсутність можливостей для кар'єрного зростання також впливають на рішення сімей щодо народження дітей.

• Мобілізація, хоч і не є безпосередньою причиною зменшення народжуваності, але може поглибити економічні труднощі сімей та посилити еміграційні процеси з країни.

• Важливою задачею для влади є розробка та впровадження комплексних програм та заходів для підтримки сімей, зокрема з метою стимулювання народжуваності та забезпечення умов для комфортного виховання дітей.

• Зростаюча кількість громадян, які емігрують з України через війну та економічні труднощі, поглиблює демографічну кризу та створює серйозні виклики для подальшого розвитку країни.

Розкриття таємниць Куп’янського наступу: чому російські війська застрягли в лабіринті лісу

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.

Бюджетні секрети: Як голова виконавчої служби України став мільйонером за рахунок скандальних виплат

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чолов

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чоловік, маючи на рахунках мільйони гривень та сотні тисяч біткоїнів. Ще недавно він навіть звертався до поліції щодо нібито втрати 647 063 USDT з його криптогаманця, хоча пізніше виявилося, що це, мабуть, було використаною для замаскування джерел отримання коштів. Очікується реакція "найчеснішого міністра" юстиції Малюська, оскільки всі ознаки свідчать про спробу виведення грошей з бюджету у великих масштабах.

Нічні удари: дрони ГУР МО знищили російський корвет “Сергій Котов”

Українські морські безпілотники здійснили успішну атаку на російський патрульний корабель проєкту 22160 "Сергій Котов" у Чорному морі у ніч проти 5 березня. Інформацію про цей інцидент оприлюднило Головне управління розвідки Міноборони. За даними ГУР, атаку здійснив спецпідрозділ ГУР МО України "Group 13" за допомогою морських дронів Magura V5. Корабель отримав серйозні пошкодження корми та бортів. Зазначається, що це вже не перший раз, коли "Сергій Котов" потрапляє під атаку з боку українських сил. Цей новітній патрульний корабель проєкту 22160 був спущений на воду у 2021 році і увійшов до складу Чорноморського флоту РФ після початку вторгнення в Україну у липні 2022 року. Росія планувала встановити на ньому зенітно-ракетні комплекси. Атака на "Сергія Котова" є результатом довготривалої операції і стала ще одним актом українського опору проти російської агресії.

У результаті ракетного удару української армії, нанесеного вночі напередодні 26 грудня 2023 року у місті Феодосія, було знищено кілька ключових кораблів російського флоту. Зокрема, було потоплено великий десантний корабель "Новочеркаськ", а також малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Підводний човен, який був носієм "Калібрів", також отримав влучання. Ремонт та відновлення цих кораблів можуть зайняти кілька років, якщо взагалі буде можливим. Цей успішний удар спричинив витіснення Чорноморського флоту РФ з західної частини Чорного моря та розблокував транспортний коридор до портів Великої Одеси, що є важливим досягненням для оборони України.

У результаті ракетного удару, нанесеного українською армією, було зруйновано кілька важливих кораблів російського Чорноморського флоту, зокрема, великий десантний корабель "Новочеркаськ" та малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Також постраждав підводний човен-носій "Калібрів". Ці події призвели до витіснення російського флоту з певної частини Чорного моря та розблокування транспортного шляху до портів Великої Одеси.

Оксен Лісовий розповів про причини, що не дозволяють підвищити заробітню плату освітянам

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Лісовий підкреслив, що справедливе підвищення зарплат є важливим для усіх категорій освітян, адже “дошкільна освіта, загальна середня освіта, профтехосвіта, фахова передвища та вища освіта повинні бути справедливо і рівномірно підвищені”. Однак, він зазначив, що для реалізації цієї ініціативи Україні потрібно знайти джерела фінансування, оскільки на даний момент ситуація з бюджетом не дозволяє цього зробити.

Зараз міністерство розробляє кілька сценаріїв підвищення зарплат для вчителів, включаючи як поетапне, так і одночасне підвищення. “Ми розуміємо, що для початку цього процесу нам потрібно отримати хоча б 80 млрд грн на початковий етап”, — додав міністр.

У проєкті бюджету на 2025 рік на освіту заклали майже 170 млрд грн, що є майже на 2 млрд грн менше, ніж у 2024 році. Це викликає занепокоєння серед освітян, які сподіваються на покращення фінансування освіти та належні умови праці.

Народний депутат Дмитро Любота, обраний до Верховної Ради від партії “Слуга народу”, скористався державною програмою “єПідтримка” разом зі своєю співмешканкою. Це випливає з його щорічної декларації за 2024 рік.

Згідно з документами, Любота отримав 4 тисячі гривень допомоги від уряду в межах програми, а його співмешканка — ще 10 тисяч гривень. При цьому, за 2024 рік депутат задекларував 749 тисяч гривень зарплати у Верховній Раді.

Співмешканка нардепа — Олеся Еверт — також отримує заробітну плату в Раді, однак її посада в декларації не вказана. Її дохід за рік склав 511 тисяч гривень.

Це не перший випадок, коли Любота і його родина отримували кошти в межах “єПідтримки”. У 2023 році нардеп отримав 8 тисяч гривень, а Олеся Еверт — 50 тисяч.

Державна програма “єПідтримка” спочатку була створена для підтримки малозабезпечених громадян у період пандемії та війни. Однак випадки, коли її одержувачами стають високопосадовці з шестизначними доходами, викликають запитання щодо механізмів перевірки та розподілу державної допомоги.

Останні новини