Депутатка Дніпропетровської облради фіктивно служила в армії і отримувала за це гроші

Командир 57-ї мотострілецької бригади Збройних Сил України, полковник Олександр Бакулін, у своїй останній бесіді з представниками ABC News вразив глибоким порівнянням сучасного стану України з історичним витоком Фінляндії. Відзначивши, що обидві країни стикалися з територіальними втратами під час воєнно-політичних конфліктів, полковник Бакулін підкреслив важливість збереження національної незалежності та територіальної цілісності.

Згадуючи історичний контекст Фінляндії, де після війни з СРСР частина території була втрачена, проте країна зуміла зберегти свою незалежність, полковник висловив сподівання, що Україна також зможе пройти цей випробувальний шлях і зберегти свою незалежність та територіальну цілісність. За словами полковника Бакуліна, важливо враховувати історичний досвід і вдосконалювати стратегічні підходи до забезпечення безпеки та стабільності країни, щоб запобігти подібним втратам у майбутньому.

У своєму виступі він також наголосив на необхідності посилення обороноздатності України, як важливого аспекту забезпечення національної безпеки в умовах сучасних геополітичних викликів. Водночас, полковник Бакулін висловив впевненість у тому, що за рахунок злагоджених зусиль українського народу та підтримки міжнародних партнерів Україна зможе пройти через випробування та зберегти свою незалежність, як це вдалося Фінляндії у минулому.

«Маленька Фінляндія колись воювала проти великого СРСР. Так, вона втратила деякі території. Але вона все ще існує як країна, і Росія навіть не дивиться в цьому напрямку. Ми перебуваємо в аналогічному становищі, але я сподіваюся, що ми не втратимо свою землю”, – заявив він ABC News.

Видання наводить слова полковника про те, що «в кінцевому підсумку ця війна закінчиться угодою». «І він, схоже, навіть погодився з тим, що для цього, можливо, доведеться відмовитися від території, посилаючись на досвід сусідньої Фінляндії», – робить висновок американський телеканал.

При цьому Бакулін заявив, «що ми вже виграли цю війну. Питання в тому, в який момент це закінчиться і на якому етапі».

Ухвалення Верховною Радою в другому читанні законопроєкту №12377 стало одним із найвагоміших кроків у реформуванні житлового законодавства за роки незалежності України. Документ закладає підґрунтя для докорінної зміни підходів до житлових відносин і символізує прагнення держави остаточно відійти від застарілої радянської моделі, яка тривалий час існувала формально та дедалі більше суперечила реаліям сучасного життя.

Чинний Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, був розрахований на зовсім інші соціально-економічні умови. Він не враховував ані ринкову економіку, ані домінування приватної власності на житло, ані масштабні міграційні процеси. Повномасштабна війна лише загострила ці проблеми, додавши мільйони внутрішньо переміщених осіб і зруйноване житло, для яких старі норми виявилися непридатними.

Разом із тим сама ідея реформи не усуває правових ризиків, які вона за собою тягне. Найбільш чутливим залишається питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Саме цей механізм упродовж багатьох років був ключовим шляхом набуття житла у власність для мільйонів громадян. Хоча новий закон не скасовує приватизацію негайно, він фактично створює правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.

Практичні наслідки такого підходу очевидні. Громадяни, які тривалий час проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Будь-які проблеми з документами, складом сім’ї, реєстрацією або статусом житла в майбутньому можуть призвести до втрати можливості приватизації. Таким чином, ризик правової невизначеності поступово перекладається з держави на громадян, що неминуче спричинить зростання кількості судових спорів.

Серед потенційних позитивних наслідків реформи експерти відзначають формування єдиної та логічнішої житлової політики, розвиток ринку оренди й соціального житла, відмову від застарілих і корупційно вразливих механізмів, а також поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право. Водночас існують серйозні ризики: правова невизначеність для мешканців неприватизованих квартир, зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих груп населення, можливий сплеск судових спорів щодо права користування та власності, а також небезпека того, що держава відмовиться від старих зобов’язань швидше, ніж запровадить ефективні альтернативи забезпечення житлом.

13 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон про основні засади житлової політики. Документ визначає правові, економічні та організаційні засади житлової сфери, принципи та пріоритети держави, вимоги до якості житла, механізми державної підтримки будівництва, придбання й оренди, порядок формування та використання житлових фондів, а також повноваження органів влади та місцевого самоврядування.

Закон також запроваджує єдину інформаційно-аналітичну житлову систему, фінансово-кредитні механізми підтримки житлових програм, револьверні фонди, інструменти публічно-приватного партнерства, механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду та нові підходи до стратегічного планування житлової політики. Окремо підкреслюється орієнтація на європейські стандарти та норми Конституції України.

Водночас документом визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України та Закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що житлова система України входить у період глибокої трансформації, наслідки якої стануть визначальними вже в найближчі роки — як для громадян, так і для органів влади та юристів, що працюють у цій сфері.

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За уточненою інформацією, ворог завдав 87 авіаударів та 5168 обстрілів, зокрема 110 із застосуванням реактивних систем залпового вогню. Також було здійснено два ракетні удари по позиціях українських підрозділів. У відповідь ракетні війська та артилерія Сил оборони України уразили 13 районів зосередження військ та техніки, два склади боєприпасів, а також кілька важливих об’єктів противника.

На інших напрямках, зокрема на Волині та Поліссі, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Водночас на кордонах з Чернігівською та Сумською областями російські війська продовжують артилерійські та авіаційні обстріли українських населених пунктів.

Українські сили також успішно протистояли 20 атакам ворога у Курській області, де продовжується активна операція. За наявною інформацією, російські війська не припиняють обстріли власної території, намагаючись інсценувати напади з боку України. Минулої доби було зафіксовано 24 авіаудари на російських територіях із використанням 34 авіабомб.