Депутатка Третьякова пропонує обмежити пенсійні пільги для військових без бойового досвіду

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Діабет 2 типу залишається однією з найпоширеніших хвороб сучасного світу, а підвищений рівень глюкози в крові здатен спричинити небезпечні наслідки — від порушення роботи нирок до ураження кінцівок. Експерти британської організації «Diabetes UK» наголошують, що ризик розвитку цього захворювання можна суттєво скоротити завдяки трьом простим, але дисциплінованим змінам у щоденному способі життя. За їхніми даними, дотримання цих правил здатне зменшити вірогідність виникнення діабету майже наполовину.

У центрі рекомендацій — помірна й регулярна фізична активність, яка підтримує належну чутливість організму до інсуліну та допомагає контролювати вагу. Фахівці підкреслюють, що достатньо навіть невеликих щоденних навантажень — швидкої ходьби, легких тренувань чи активного дозвілля, аби знизити ризики, пов’язані з метаболізмом.

правильне харчування;

регулярну фізичну активність;

контроль ваги та схуднення у разі ожиріння.

Експерти наголошують, що половина людей, яким загрожує діабет 2 типу, можуть уникнути хвороби або відкласти її розвиток, якщо слідкуватимуть за вагою, об’ємом талії та правильно харчуватимуться.

Фізична активність відіграє важливу роль. Рекомендується швидка ходьба або інші вправи протягом 30 хвилин щодня п’ять разів на тиждень. За браком часу, ці 30 хвилин можна розділити на три короткі проміжки по 10 хвилин. Довге сидіння або лежання підвищує ризик виникнення діабету, тому спеціалісти радять частіше вставати, робити розтяжки та рухатися навіть під час роботи за столом або перегляду телевізора.

Що стосується харчування, важливо обирати напої без доданого цукру, включати до раціону їжу з високим вмістом клітковини та складних вуглеводів, наприклад макарони з цільної пшениці, а також зменшити споживання червоного та обробленого м’яса.

Для початку фізичної активності експерти радять встановлювати реалістичні цілі, наприклад 10-хвилинну прогулянку після прийому їжі, і поступово збільшувати навантаження.

Дотримання цих простих порад допоможе значно знизити ризик розвитку діабету та покращити загальний стан здоров’я.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, що стосується карного стягнення за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до нинішнього законодавства, за такі дії передбачено позбавлення волі на період від трьох до п'яти років. Проте запропоновані зміни передбачають встановлення штрафу від 51 000 до 85 000 гривень, а також можливість виконання громадських робіт протягом 160-240 годин, виправних робіт на період від одного до двох років або обмеження волі на той же термін. Також законопроект розглядає питання відповідальності за ухилення від військового обліку або навчальних зборів, яка регулюється статтею 337 Кримінального кодексу України. Автором ініціативи є народний депутат Анатолій Бурміч, який аргументує необхідність змін тим, що позбавлення волі у даному контексті може виявитися занадто суворим покаранням, тоді як інші види каральних заходів дозволять заощадити ресурси країни та направити їх на інші потреби. Однак, через те, що ініціатором виступає лише один депутат, який не є частиною коаліції, шанси на прийняття даного законопроекту вважаються низькими, особливо в умовах обговорюваної жорсткості заходів щодо мобілізації.

Запропонований законопроект про зміни у відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації є актуальним кроком у напрямку реформування кримінальної політики. Встановлення альтернативних видів покарань може забезпечити більш ефективне використання ресурсів держави та зменшити навантаження на пенітенціарну систему. Однак, ймовірність прийняття даного законопроекту вважається низькою через обмежену підтримку серед парламентських фракцій та обговорювану жорсткість заходів щодо мобілізації. Водночас, обгрунтованість і необхідність таких змін в кримінальному законодавстві підкреслюється потребою в справедливому та пропорційному застосуванні покарань за подібні правопорушення.