Депутатки Київради декларують мільйони і люксові авто

Фірташ кидає в пастку банки: втрата Україною сотень мільйонів через амбіційну схему олігарха

Державний Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба стикаються з ризиком втратити 800 мільйонів гривень, які боржники з групи Дмитра Фірташа винні їм. Однак найбільш незвичайна частина цієї історії полягає в тому, що завод, який є боржником, декілька років знаходиться під контролем Кремля. Знаходячись під санкціями, Дмитро Фірташ готується "вписати" мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, а процес розпочався з банкрутства "Україніан Кемікал Продактс", колишнього "Кримського Титану", який є частиною Group DF Фірташа. Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року за позовом німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 мільйонів гривень, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов'язання до вересня 2015 року, але кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховного Суду України у листопаді 2023 року. Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 мільярда гривень, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн "Стирол" на суму 4,77 мільярда гривень. Варто відзначити, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися. Окремо слід зазначити ТОВ "Фінкепітал Груп", яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 мільярдів гривень. Цей кредитор також пов'язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв'язки з підприємствами Group DF. Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 мільярдів гривень.

У такому контексті Фірташ, ймовірно, не має наміру повертати борги. У випадку з "Юкрейніан Кемікал Продактс" можна припустити, що жоден з кредиторів не отримає кошти. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не занепокояться через такий результат. Проте для банків, які очікують на повернення боргів, це точно не буде приємним. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 мільйонів гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно "Ощад" вимагав від "Юкрейніан Кемікал Продактс" 624 мільйони гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 мільйонів гривень. Отже, потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 мільйонів гривень. Фірташ протягом останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію "Титанові інвестиції", яка отримала в оренду армянський завод, колишній "Кримський Титан". Пізніше цей завод став філією "Титанових інвестицій". Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році "Юкрейніан Кемікал Продактс" взяла кредит від російського банку на суму 46 мільйонів доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства "Титанових інвестицій" у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що "Юкрейніан Кемікал Продактс" продала всі майнові активи колишнього заводу "Кримський Титан" компанії "Русский титан". Покупець став частиною російського АО "Росхім", яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.

• Група Дмитра Фірташа знаходиться в центрі скандального банкрутства компанії "Юкрейніан Кемікал Продактс", яке може призвести до втрати значних сум грошей для кредиторів, зокрема для державних банків та фондів.

• Існує підозра, що Фірташ не має наміру повертати борги, а намагається використати складну схему, щоб уникнути санкцій та зберегти контроль над активами.

• Дії Фірташа вказують на важливість додаткового контролю та регулювання у фінансовій сфері, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

• Відсутність відповідальності перед кредиторами може вразити довгострокову довіру до українського фінансового ринку та стабільності економічної ситуації в країні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Понад 160 країн (Україна зокрема – Ред.) підписали міжнародний договір, що забороняє їхнє використання, зазначивши, що ця невибіркова зброя може завдати довгострокової шкоди цивільному населенню», – пише газета.

Але адміністрація Байдена хоче «допомогти уповільнити наступ Росії».

«Українці, очевидно, зазнають втрат, і дедалі більше міст і селищ ризикують впасти. Ці міни були створені спеціально для боротьби саме з цим», – пояснили в президентській адміністрації.

Один із чиновників сказав, що тип переданих мін – «непостійні». Вони самоліквідуються або втрачають заряд батареї, що робить їх неактивними протягом кількох днів або тижнів, що знижує небезпеку для мирних жителів».

«Чиновник сказав, що українські політики взяли на себе зобов’язання не встановлювати міни в густонаселених районах», – йдеться в статті.

Раніше США постачали Україні тільки дозволені конвенціями міни міни «Клеймор», які встановлюються над землею і приводяться в дію оператором.

Правозахисники вже заявили, що рішення США є «чорною плямою на репутації Вашингтона».

В організації Human Rights Watch зазначили, що навіть «непостійні» міни становлять небезпеку для мирних жителів, вимагають складних заходів з очищення і не завжди надійно знешкоджуються.

За останній час на атомних електростанціях було введено в експлуатацію додатковий енергоблок, що відкриває нові перспективи для енергетичного забезпечення регіонів. Завдяки цьому кроку, областям стає легше дотримуватись енергетичних норм та лімітів, що є важливою передумовою для стабільності електросистеми. Проте, слід врахувати, що отримані позитивні зрушення можуть бути тимчасовими через очікувані навантаження від спеки, особливо в липні, коли пікова споживана потужність може досягати високих показників. Про це наголосив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, підкреслюючи важливість розвитку та впровадження енергоефективних технологій, які дозволять забезпечити стійке та надійне функціонування електроенергетичної системи незалежно від зовнішніх факторів.

“Ми очікуємо, що найближчим часом, у ніч із 7 на 8 червня, вийде в роботу додатковий блок на АЕС. Це на два тижні покращить нашу енергосистему. Графіки відключень не зникнуть, але стануть м’якшими по всій Україні”, — зазначив Кудрицький.

З введенням додаткового енергоблока областям буде легше дотримуватись лімітів. Однак покращення буде тимчасовим, оскільки спека в липні збільшить навантаження на енергосистему.

Крім того, з 8 червня “Укренерго” планує змінити методику розподілу лімітів. Замість доведення ліміту в мегаватах до кожної області, регіони отримуватимуть кількість черг, які кожна область повинна буде відключити. За словами Кудрицького, це має призвести до більш рівномірного розподілу “тягаря відключень” між областями.