Депутати відточили кожен з 4200 мечів: огляд поправок до законопроєкту про мобілізацію

Український президент Володимир Зеленський виконав рішучий крок, який здивував багатьох. Він провів кадрові перестановки в Офісі Президента, звільнивши з посади першого помічника президента України Сергія Шефіра. Це рішення офіційно опубліковано в указі №207/2024 на сайті Офісу Президента. Попередньо від виконання обов’язків своїх позаштатних радників були також звільнені Михайло Радуцький, Сергій Трофімов та Олег Устенко, а також Наталія Пушкарьова та Альона Вербицька.

Сергій Шефір – це давній друг і бізнес-партнер Володимира Зеленського, співвласник студії “Квартал 95”. Він обіймав посаду першого помічника президента з 21 травня 2019 року. ЗМІ повідомляли, що саме Шефіру Зеленський передав свою частку “Кварталу 95” напередодні президентських виборів 2019 року. Вересні 2021 року на Шефіра був скоєний замах – його автомобіль обстріляли з автомата в Київській області. В Офісі Президента пов’язували напад на Шефіра із законом про деолігархізацію.

Михайло Радуцький став позаштатним радником президента 30 липня 2019 року. Він є нардепом від партії “Слуга Народу” і президентом клініки “Борис”. Раніше, у 2014-2015 роках, він був радником голови КМДА Віталія Кличка. У 2013 році вийшов випуск російського телешоу “Битва екстрасенсів” за участю Радуцького, у ньому учасники намагалися “прочитати думки з його голови”.

Сергій Трофімов був радником Зеленського з 4 листопада 2020 року, а до цього до листопада був першим заступником керівника Офісу Президента і відповідав за регіональну політику. Ще раніше працював виконавчим продюсером студії “Квартал-95”.

Олег Устенко був радником глави держави з 28 травня 2019 року. Він економіст і є членом наглядової ради міжнародного Фонду Блейзера. У 2014 році був директором Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Також є членом Національної інвестиційної ради.

Наталія Пушкарьова перебувала на посаді уповноваженого президента з питань волонтерської діяльності з 4 грудня 2019 року. Восени 2023-го волонтери розкритикували її через бездіяльність. Вони намагалися домогтися відсторонення посадовця за допомогою петиції президенту.

Альона Вербицька було призначено на посаду 13 жовтня 2021 року. До цього вона займалася правозахисною діяльністю в секторі безпеки та оборони. Також Вербицька є головою Консультативної ради із забезпечення прав і свобод захисників України.

Здавалося б, президент вирішив оновити команду, додаючи новий запал та енергію до колективу, який, можливо, вже відчував втому та втратив ефективність після років напруженої праці. Слід зазначити, що у 2019 році багато людей прийшли до влади з власними амбіціями та цілями, проте реальність війни змусила багатьох переглянути свої плани. Таким чином, не виключено, що всі звільнені вирішили піти з посад за власним бажанням, можливо, шукаючи нових можливостей або спробуючи змінити своє життя. Однак залишається відкритим питання, хто займе вакантні посади та які ідеї та підходи принесе нова команда до роботи у владі.

У висновку можна зазначити, що рішення президента з вирішення кадрових питань у владі свідчить про його бажання оновити та удосконалити роботу державних структур. Вважається, що такі кроки можуть призвести до зміцнення дієвості та ефективності владних органів, а також сприяти втіленню нових ідей та стратегій у державному управлінні. При цьому важливо враховувати, яким чином буде здійснено заповнення вакантних посад, оскільки велика роль у подальшій роботі команди влади залежатиме від кваліфікації та професійних якостей нових кадрів.

Суспільство з хвилюванням реагує на недавню подію, яка сталася у навчальному центрі "Десна". За останніми звітами, шестеро ув'язнених осіб, які вирішили приєднатися до Збройних сил України, здійснили втечу зі свого місця перебування військовою формою та із зброєю. Цей інцидент викликав серйозне обурення серед громадськості та породив великий ряд питань щодо безпеки та дисципліни в армії.

“З навчального центру “Десна” втекли увʼязнені громадяни, які погодились долучитись до лав Збройних Сил України. Попередньо відомо, що вони у військовій формі та озброєні”, – пише видання.

За даними видання, увʼязнені втекли зі 169 навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого.

Про втечу повідомило командування військової частини командирам підрозділів навчального центру. За їхніми словами, шість вʼязнів здійснили втечу, при цьому бувши у формі ЗСУ та зі зброєю.

Їхнє подальше місцеперебування не відоме.

Поки військове командування не прокоментувало інформацію.

Україна звільнила понад 2 750 ув’язнених для служби в армії, що дозволило країні мобілізувати додаткові сили в триваючій війні з рф.Очікується, що понад 4000 чоловік добровольців візьмуть участь у першому раунді подібної мобілізації.

Зараз ув’язнені-добровольці служать у частинах, які повністю складаються з колишніх в’язнів і керуються досвідченими військовими.

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії, природа яких наразі не розголошується. Однак, під час цих заходів ситуація несподівано загострилася.

Цей випадок нагадує інцидент у Дніпрі, де охорона народного депутата Миколи Тищенка побила ветерана російсько-української війни. За словами осіб, обізнаних із ситуацією на фабриці, нападники належали до групи, пов’язаної з Григорієм Козловським. Журналістське розслідування RIVNE ONLINE зазначає, що у 2021 році “Винниківська тютюнова фабрика” була відповідальна за виробництво 61% нелегальної тютюнової продукції на ринку України.

Розслідування також звернуло увагу на діяльність громадської організації “Життя”, яка, за твердженнями журналістів, використовується виробниками контрафактних цигарок для законотворчих маніпуляцій та тиску на легальних конкурентів. Офіційний сайт ГО “Життя” не містить інформації про цей інцидент, хоча подія є однією з найбільш резонансних у сфері боротьби з контрабандою тютюну.

Андрій Скіпальський, відомий своєю критикою боротьби з контрабандою цигарок, також не коментував цей інцидент. Відсутність реакції з боку головних антитютюнових активістів країни, таких як Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Життя”, лише підтверджує підозри журналістів щодо зв’язків між активістами та виробниками нелегальної продукції.

Законодавчі зміни, внесені в Україні, виявляються ключовим кроком у розвитку суспільства. Постанова Кабінету Міністрів №583, ухвалена 21 травня 2024 року, визначає важливі принципи контролю за рекламою азартних ігор та букмекерських контор. Це рішення свідчить про серйозне ставлення до проблеми гральної залежності та захисту громадян, особливо молоді, від небезпеки надмірного споживання азартних розваг.

Заборона будь-якої реклами зазначених видів ігор передбачає уникнення стимулювання азартних імпульсів серед громадян, а також сприяє формуванню здорового способу життя. Враховуючи потенційні негативні наслідки гральної залежності для індивідуумів та суспільства в цілому, такий крок є виразом відповідальної політики в сфері розваг та грального бізнесу.

Нові норми дозволять українському суспільству активніше займатися питаннями профілактики гральної залежності та забезпеченням психологічного благополуччя громадян. Крім того, це сприятиме підвищенню рівня свідомості населення щодо небезпеки азартних ігор та спонукатиме до усвідомленого вибору щодо споживання гральних послуг.

Ухвалення постанови є проявом високого рівня соціальної відповідальності влади перед громадянами. Це також підкреслює важливість постійного вдосконалення законодавства для захисту національних інтересів та забезпечення благополуччя суспільства в цілому.

Ці обмеження діятимуть до набуття чинності нового закону про боротьбу з ігровою залежністю.

“Внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 року №566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі інтернет”, доповнивши підпункт 1 після слів “порядок обмеження” словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони””, – йдеться в постанові.

Постановою від 17 травня, до якої внесено зміни, Кабмін встановив порядок обмеження реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю нині перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом.

Закон обмежує рекламу азартних ігор, зокрема не дозволяє спекуляцію на темі війни та волонтерства, а також він забороняє спонсорство.