Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

“Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

“Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

20 жовтня — важливий день для багатьох країн та культур, адже саме цього дня відзначають низку різноманітних свят і пам’ятних дат. У світі це день вшанування кухарів і кулінарів, тих, хто дарує нам смак та радість через свої кулінарні витвори. У православній церкві цього дня поминають воїнів, які віддали своє життя за віру та батьківщину. В Україні ж 20 жовтня має особливе значення, адже цей день присвячений жіночому здоров’ю, нагадуючи про важливість турботи про себе та своє фізичне і психічне благополуччя.

Згідно з народними прикметами, цього дня не можна лінуватися, адже будь-яка бездіяльність може мати неприємні наслідки. Також не слід порушувати обіцянки, адже вони можуть бути важливими як для вас, так і для оточуючих. У цей день важливо дотримуватися честі і бути вірними своїм словам.

Віруючі цього дня моляться за здоров’я українських військових, просять про перемогу, повернення захисників додому та захист країни від ворогів.

В Україні сьогодні офіційно відзначають День боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Це нагадування для жінок про необхідність щорічної профілактики й проходження мамографії — найефективнішого методу ранньої діагностики.

Також 20 жовтня народилися двоє видатних українців:– драматург, театрознавець Яків Мамонтов;– легендарний легкоатлет і дворазовий олімпійський чемпіон Валерій Борзов.

Світ відзначає Міжнародний день кулінара і кухаря — професіоналів, які щодня створюють гастрономічні дива. У цей день прийнято вітати всіх, хто любить готувати, бажаючи кулінарного натхнення й творчого підходу до страв.

Крім того, 20 жовтня відзначають і низку інших міжнародних дат:

День авіадиспетчера,

День профілактики остеопорозу,

Всесвітній день статистики,

День лінивця,

День запобігання свинцевим отруєнням.

У народному календарі цей день присвячувався роботі та турботі про дім. Селяни прибирали льохи, комори, готували овочі до зберігання, боролися з мишами й займалися консервацією.Наші пращури казали: “Хто 20 жовтня лінується — той цілий рік бідує”.

Народні прикмети:

якщо випав сніг — він швидко розтане, прийде потепління;

багато грибів у лісі — буде сніжна зима;

галки та граки шумлять — до негоди;

якщо розпогодилось — ще три тижні буде тепло.

20 жовтня заборонено:

лінуватися й перекладати роботу на інших;

порушувати обіцянки;

сваритися та ображати ближніх;

призначати весілля чи робити пропозицію руки й серця — вважається, що така пара не буде щасливою.

Цього дня варто приділити увагу своїм словам і вчинкам — за віруваннями, усе сказане має особливу силу.