Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання». За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював […]
Останні заяви віце-прем’єра Михайла Федорова про економію в 184 мільярди гривень, яку нібито принесла Україні цифрова платформа «Дія» за п’ять років, викликають чимало запитань. Підрахунки економії включають зменшення вартості послуг, сотні мільйонів зекономлених годин та мільярди гривень, які нібито вдалося врятувати від корупційних схем. Проте за блискучими цифрами ховаються серйозні ризики для держави. Ключовим фінансовим […]За останні п’ять років органи Державної аудиторської служби (Держаудитслужби) України провели 137 перевірок у Києві, що охоплюють Київраду, Київську міську державну адміністрацію (КМДА), районні державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Результати цих перевірок виявили численні порушення, які призвели до збитків на загальну суму понад 444,5 мільйона гривень. Варто зазначити, що реальна сума порушень може бути значно більшою, оскільки не всі порушення були включені до загального звіту.
Як показали результати перевірок, серед найбільших порушників — Київська міська військова адміністрація (КМВА), яка була причетна до фінансових порушень на суму 118,8 мільйона гривень. Окрім цього, значну кількість порушень було виявлено в таких структурах, як Департамент соціальної політики КМДА (46,9 млн грн), Департамент культури КМДА (38,7 млн грн), а також кілька столичних комунальних підприємств.
Державні аудитори відзначили численні випадки завищення вартості виконаних робіт, неправомірних виплат працівникам, а також нецільового використання комунальних транспортних засобів. Такі порушення не тільки завдали збитків бюджету Києва, але й порушили основи фінансової дисципліни в столичній владі.
Виявлені порушення у різних сферах
-
Департамент культури КМДА — під час перевірки, що охоплювала період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2022 року, аудиторі встановили, що ряд столичних музеїв, зокрема Музей історії Десятинної церкви та Музей спортивної слави України, виплатили “зайві” кошти на суму 8,2 млн гривень через включення до штатних розписів непотрібних працівників. У театрів також було зафіксовано неефективне використання коштів, зокрема, на суму 735,9 тис. гривень.
-
Київтеплоенерго — це комунальне підприємство стало одним з найбільших порушників серед підприємств міста, із загальною сумою фінансових порушень в 16 млн гривень. Однак, слід зазначити, що підприємство компенсувало всю суму через відшкодування.
-
Київська міська клінічна лікарня №6 — у період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року було виявлено порушень на суму 15,8 млн гривень. Чиновники лікарні неправомірно виплатили своїм працівникам значні суми, що призвело до втрат для бюджету.
-
Київблагоустрій — під час перевірок цієї організації було виявлено низку порушень, зокрема, недоотримання доходів на суму понад 10 млн гривень через неотримання персональних даних порушників та невиконання адміністративних заходів щодо них. Крім того, було зафіксовано неефективне використання транспортних засобів і палива на суму близько 0,2 млн гривень.
Особливо варто відзначити фінансові порушення в транспортній сфері столиці, де через неналежний контроль за використанням коштів у Київському метрополітені було утворено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 3,9 млрд гривень. Через це, як передбачали аудитори, зупинка будівництва нової лінії метро на Виноградар призведе до додаткових витрат у сумі 69,4 млн гривень.
Окрім того, зафіксовано завищення вартості перевезення 60 вагонів метро, що столиця отримала в подарунок від Варшави, на 159,6 млн гривень. Київський метрополітен заплатив компанії-перевізнику 189,3 млн гривень, що значно більше, ніж пропонували інші перевізники — 29,6 млн гривень.
Загальна сума порушень, встановлених за результатами аудиторських перевірок у Києві, може бути значно вищою, оскільки деякі з них не були включені до звітів, що надані громадськості. Як зазначають фахівці, численні порушення в діяльності столичних органів влади та комунальних підприємств свідчать про системну проблему в управлінні міськими фінансами. Водночас матеріали перевірок, що стали підставою для кримінальних проваджень, не завжди завершуються результатами, які б призвели до реальних покарань.
Однією з причин є закінчення строків давності, що є серйозною проблемою для правоохоронних органів, які не можуть швидко реагувати на виявлені порушення. Як неодноразово зазначав мер Києва Віталій Кличко, слідство часто забирає занадто багато часу, що дає можливість чиновникам уникати відповідальності.
Різні аудитори та органи, що перевіряють діяльність структур підпорядкованих КМДА, мають можливість виявити масштабні фінансові порушення, однак для реальних змін в управлінні коштами необхідно посилити контроль за використанням бюджетних коштів і покращити оперативність правоохоронних органів у порушених справах.
Розслідування цих порушень і прийняття відповідних заходів повинні стати пріоритетом для міської влади та правоохоронних органів, якщо вони справді прагнуть зменшити корупцію і підвищити ефективність використання бюджетних коштів у столиці.
The post Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.
