Діяльність підлеглих В’ячеслава Чауса під прицілом Прокуратури та Антимонопольного комітету

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Подоляк наголосив, що політичний примус має дати чіткий сигнал, що кожна країна має право обирати свій шлях та альянси. Однак найбільш обговорюваним аспектом є військовий примус, який передбачає перенесення війни на територію Росії. За словами радника, удари по російських регіонах, таких як Курська область, а також інші прикордонні та глибокі російські території, мають не лише військове значення, а й глибокий соціальний вплив на населення Росії.

Військові операції на території РФ мають на меті знищення ключової інфраструктури: складів, виробництв, логістичних центрів. Це посилює економічний примус, оскільки Росія вже стикається з серйозним дефіцитом боєприпасів і озброєнь. Подоляк наголошує, що виснаження російських ресурсів очевидне, особливо через те, що Кремль змушений звертатися по допомогу до таких країн, як Північна Корея та Іран.

Радник також наголосив на важливості дипломатичного примусу. Він вказав на те, що Росія витрачає величезні кошти на війну, що впливає на її економіку і ресурси. Разом з тим, подальші військові удари вглиб російської території можуть спричинити зміну настроїв серед росіян, що матиме серйозні наслідки для стабільності Кремля. За словами Подоляка, такі атаки можуть викликати соціальні протести, що послабить владу Путіна.

Одним з ключових аспектів стратегії України є використання західної зброї дальнього радіусу дії для ударів по важливих військових об’єктах на території Росії. Подоляк стверджує, що це значно прискорило б хід війни та зупинило б активність російських військ. Удари по критичній інфраструктурі, таких як транспортні вузли, можуть серйозно вплинути на бойові спроможності Росії і змусити її до перемовин.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Глава компанії Олексій Чернишов підтвердив, що темпи відновлення теплових електростанцій і підключення нових генерувальних об’єктів не створять проблем з постачанням газу.

За його словами, НАК “Нафтогаз” вже знає, які обсяги газу потрібно буде забезпечувати, хоча точні цифри залишаються конфіденційними. “Ми маємо суттєвий запас газу, щоб впоратися з будь-якими викликами. Ми бачимо темпи підключення нових станцій і технічні умови, які видаємо. Це дозволяє нам з головою покривати додаткові потреби”, – зазначив він.

Чернишов також підкреслив, що обсяг газу, який не буде використаний через руйнування ТЕС і зупинку блоків, компенсує потреби нової генерації. “Вирішення цього питання пов’язане з двома факторами: обсяг газу, необхідний для нової генерації, і обсяг, що вивільниться через відновлення старих блоків. Я впевнений, що другий параметр буде більшим за перший”, – зазначив керівник “Нафтогазу”.

Станом на 22 липня 2024 року Україна має запаси природного газу в підземних сховищах обсягом 10 млрд куб. м. З початку сезону, що стартував 1 квітня, країна вже закачала понад 2,5 млрд куб. м газу. Чернишов висловив оптимізм щодо виконання плану накопичення газу до 1 листопада, який становить 13,2 млрд куб. м.

У минулому опалювальному сезоні Україна ввійшла з запасами 16 млрд куб. м і витратила 8,5 млрд куб. м газу, з яких 6,7 млрд куб. м було використано.

Наразі енергохолдинг “ДТЕК” планує до жовтня 2024 року відновити 60-70% зруйнованої теплової генерації, якщо не буде нових обстрілів. Як повідомив виконавчий директор Дмитро Сахарук, це стане можливим завдяки відновленню інфраструктури і відсутності нових атак.

Таким чином, український енергетичний сектор має всі шанси пройти зиму без серйозних перебоїв у постачанні електричної енергії, завдяки зусиллям НАК “Нафтогаз України” та інших ключових гравців галузі.