Дмитро Кулеба освідчився Світлані Павелецькій: важливий момент у житті пари

У результаті масових вилітів російської авіації з бомбами, Авдіївка стала свідком значних зруйнувань та втрат. Російські бомбардувальники вперше з початку конфлікту змогли організувати одночасні прольоти десятків літаків, що супроводжувалися масовими випадами коригованих бомб на українські позиції, наносячи значні матеріальні та людські втрати. Російські авіабомби, хоч і не досягли точності західного аналога JDAM, демонстрували ефективність у руйнуванні будівель та перешкод на шляху логістики ЗСУ та постачання на "останньому кілометрі". Українські Повітряні Сили, в свою чергу, заявили про збиття 13 російських бойових літаків, включаючи бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35.

Після відходу українських військ з Авдіївки, Росія перейшла до позиційних боїв, але продовжила нарощування своїх військових потужностей. Російський Міноборони відзвітував про відвідування Сергієм Шойгу одного зі своїх військових підприємств у Нижньогородській області, де виробляються та модернізуються авіаційні бомби, включаючи ФАБ-1500 та ФАБ-3000. Останні є серйозними засобами ураження, які використовувалися радянською армією в Афганістані, а нині в російській армії модернізовані до рівня керованих авіабомб. Введення таких бомб у виробництво є частиною стратегії нарощування військового потенціалу Росії та відповіддю на українські та західні заходи щодо зміцнення обороноздатності.

Бомба ФАБ-3000, здатна зруйнувати об'єкти на відстані 35 метрів від місця падіння та викликати важкі контузії та руйнування в радіусі 150 метрів, представляє значну небезпеку для військових та цивільних об'єктів. Російські війська використовують ці важкі авіабомби, але їх основний носій, літак Ту-22М3, обмежений з точки зору маневреності та застосування у складних умовах бойових дій через великі розміри бомболюка. Інші потенційні носії, такі як Су-34 та Ту-16, також мають обмеження щодо маневреності та ефективності.

Виробництво та застосування бомб ФАБ-3000 може виявитися неефективним та дорогим, що може призвести до виведення частини літаків з експлуатації. Замість цього, російські війська можуть вирішити застосовувати легші бомби, такі як ФАБ-500, які, хоч і менш потужні, проте дозволяють зберегти маневреність та ефективність носіїв. Такі висновки робить "військовий блогер" Fighterbomber.

Хоча ФАБ-3000 має вражаючу потужність, точність є критичним фактором в її застосуванні. Навіть одиночна бомба, яка впаде не належним чином, може завдати такі ж пошкодження, як і легші вибухові пристрої. ФАБ-3000 були розроблені ще у 1940-х роках, та їхнє використання в сучасних умовах потребує вдосконалення та пристосування до сучасних реалій.

Бомби ФАБ-3000, які використовуються російськими військами, направлені на руйнування та знищення стратегічно важливих об'єктів. Дрібніші бомби зазнаходяться у цілях, що можуть бути легко знищені, таких як кораблі, тоді як важкі бомби використовуються проти виробничих підприємств, гребель та бетонних укриттів.

Хоча наразі не ведеться повномасштабне виробництво нових бомб ФАБ-3000, старі радянські бомби проходять процес розконсервування, випробувань та модернізації. Ці бомби мають великі розміри та важку конструкцію, виготовлені з чавуну з товстими стінками. Їх висока ефективність полягає у можливості скидати їх по дві бомби одночасно з одного літака, що забезпечує швидке та масштабне ураження.

Хоча російські війська спочатку використовували ці бомби без точного коригування в облозі Маріуполя, зараз вони збираються модернізувати їх для забезпечення більш точних ударів. Однак важкі стратегічні бомбардувальники, такі як Ту-22М3, мають обмежену маневреність та стають легкою мішенню для протиповітряної оборони. Тому росіяни можуть перейти до використання легших бомб у разі обмеження можливостей їхніх важких літаків.

Російська авіація вже використовує керовані авіабомби на прифронтових ділянках, особливо в районі Авдіївки, Бахмута, Кринок та Куп'янського напрямку. Вони також активно застосовуються в прикордонній смузі від Чернігівщини до Харківщини. Для українських міст і регіонів, що перебувають у зоні конфлікту, це становить серйозну загрозу, особливо у випадку недостатньої протиповітряної оборони.

У Кринках виникла складна ситуація, особливо щодо евакуації, оскільки потрібно вивозити людей під удари фронтового вогню та артилерії. Проте завдяки маневрам, мережі спостережних пунктів та розсіренню складів з постачання на "останньому кілометрі", Збройні сили України здійснюють успішну оборону.

За загальною статистикою, з початку 2024 року російські літаки випустили понад 3500 авіабомб на позиції українських Сил оборони, що у 16 разів більше, ніж у попередньому році. Це становить в середньому 40 бомб щодня, проте можливі і дні, коли було скинуто навіть 150 бомб.

Українські оборонці виявляють високу маневреність та ефективність у реагуванні на авіаційні атаки. Росіянам важко прорвати оборонні лінії українських військ, оскільки при кожному успішному прилеті українські сили здійснюють контрнаступ.

Російські авіабомби, незважаючи на їхню велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, оскільки обмежені можливостями носіїв та відсутністю ефективного прикриття від протиповітряної оборони. Україна здатна вирівняти цю ситуацію завдяки поставкам військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM. Такі заходи дозволять збалансувати силові можливості на полі бою, перешкоджаючи масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

Українські Сили оборони активно відстоюють свої позиції в умовах російської агресії, незважаючи на значне збільшення кількості авіабомб, які скидають російські літаки. Важливою складовою успішної оборони є маневреність, мережа спостережних пунктів та розсірення складів з постачання на "останньому кілометрі". Російські авіабомби, хоч і мають велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, особливо з огляду на обмежені можливості носіїв та відсутність ефективного захисту від протиповітряної оборони. Поставки нової військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM, забезпечать Україну засобами для балансування силових можливостей на полі бою та перешкодять масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.