Дмитро Разумков: ухвалений бюджет не відповідає потребам армії, економіки та простих українців

Українського морпіха Юрія М., уродженця Івано-Франківської області, засудили на п'ять років позбавлення волі за відмову форсувати річку Дніпро та закріплення в Кринках, Херсонській області. Цей випадок став причиною обурення та розгорнув дискусію про правопорядок та військову дисципліну в умовах військового конфлікту на сході України. Юрій служив за мобілізацією як стрілець-оператор однієї з бригад морської піхоти.

У листопаді 2023 року командир роти видав бойовий наказ на форсування Дніпра в Херсонській області та зайняття позицій у Кринках. Юрій відмовився виконувати цей наказ, вказавши на свої медичні проблеми та сімейні обставини. Його затримали за непокору, і під час судового процесу він не визнав своєї провини.

На суді він розповів про свої спроби звернутися до медичної комісії через контузію, отриману від попередніх бойових дій, а також про своє сімейне становище, де на нього покладено відповідальність за дитину з інвалідністю та літню бабусю. Однак суд визнав його винним, наголосивши на обов'язку виконання наказів у воєнний час.

Відмова Юрія викликала негативний вплив на психологічний клімат у підрозділі, що також було враховано при вирішенні судового питання. Таким чином, Юрія засудили до позбавлення волі на п'ять років, вважаючи його винним у порушенні військової дисципліни.

• Вирок, який було винесено у справі українського морпіха Юрія М., свідчить про важливість дотримання військової дисципліни та виконання наказів у воєнний час.

• Прийняття рішення суду також врахувало обставини особистого характеру Юрія, зокрема його медичні проблеми та сімейні зобов'язання.

• Незважаючи на виклики, з якими зіткнувся Юрій, суд дійшов висновку, що відмова виконувати накази умовна та може мати негативні наслідки для підрозділу та загального військового дисципліну.

• Цей випадок підкреслює важливість забезпечення адекватної медичної допомоги військовослужбовцям та ретельного врахування їх сімейних обставин у воєнний час.

• Події, що сталися з Юрієм М., також підкреслюють необхідність системного підходу до забезпечення психологічного благополуччя військовослужбовців у військовому середовищі.

Згідно з надійним джерелом в Офісі Президента, Генеральний штаб України провів аналіз сценаріїв можливих військових конфліктів, враховуючи обмежену наявність бойових засобів та переваги противника в авіації, артилерії та техніці. В результаті цього аналізу передбачається мобілізація додаткового мільйона українців протягом трьох років. При такому сценарії конфлікту Збройні сили України (ЗСУ) мають змогу утримувати лінію фронту з мінімальними територіальними втратами.

Генштаб України вже зараз активно пропонує зниження призовного віку до двадцяти років, оскільки військова мобілізація осіб покликаного віку вже не є оптимальним рішенням. Після того, як президент Володимир Зеленський підпише закон про зниження призовного віку, територіальні центри комплектування почнуть викликати чоловіків, які перебували на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, для оновлення даних та медичного огляду. Після цього їх включать до списків військовозобов’язаних.

Про це повідомляє Генеральний штаб України, який також зазначає, що удосконалення системи військового обліку призовників проводиться у рамках "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби та готовності до виконання конституційного обов’язку з захисту Батьківщини". Крім того, після підписання указу про демобілізацію строковиків близько 7 000 осіб буде звільнено у запас у Генштабі.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Генеральний штаб України провів аналіз потенційних військових сценаріїв, що передбачають обмеженість бойових комплектів та перевагу противника в різних сферах.

• Внаслідок цього аналізу передбачається необхідність мобілізації додаткового мільйона громадян України протягом трьох років.

• Зниження призовного віку до двадцяти років розглядається як один з можливих заходів для підвищення ефективності військового мобілізаційного потенціалу.

• Удосконалення системи військового обліку та підготовки громадян до виконання обов’язків військової служби відзначається як важлива складова "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби".

• Підписання указу про демобілізацію строковиків передбачає звільнення у запас значної кількості військовослужбовців.

За даними журналістських розслідувань, Пукіш залишається активним учасником бізнес-процесів у регіоні, зокрема у сфері постачання палива та моторних олив. Особлива увага приділяється контрактам, пов'язаним з державними підприємствами та оборонним сектором.

Керуючи кількома компаніями, такими як ТОВ «ІВАПРОМ», ТОВ «Фірма «Хімтехнопласт» та ПП «Вестхім», а також асоційований з Консорціумом «Система Еко Інновацій» та ДП «Агросфера», Пукіш продовжує отримувати прибуткові контракти в оборонній сфері, навіть під час війни.

Журналісти вказують на те, що компанії, пов’язані з Пукішем і «смотрящим» від Медведчука Петром Белзом, отримують значні контракти на постачання палива і моторних олив для української армії та інших державних підприємств. Тендери часто укладаються саме в інтересах їхніх фірм, що викликає обґрунтовані підозри у корупційних схемах та змові з державними посадовцями.

Наприклад, компанія «Евро ойл продакшн», яку вони курують, на початку 2024 року отримала понад 34 мільйони гривень на постачання моторної оливи, а «Анвітрейд» Белза – 164 мільйони гривень на постачання дизпалива у 2022 році і так далі.

У статті зазначено, що військові, які користуються продукцією компаній Пукіша, зокрема боєприпасами, часто скаржаться на їхню низьку якість. Адже недотримання технологічних норм і відсутність належного контролю якості призводить до виготовлення продукції, яка не відповідає стандартам і не є надійною у бойових умовах. І це ставить під загрозу життя солдатів на передовій.

Також вони наголошують, що особливе занепокоєння викликає те, що Пукіш отримує оборонні замовлення через зв’язки з особами, наближеними до Медведчука. Це підриває довіру до оборонної промисловості та ставить під питання законність таких угод. У той час, коли країна потребує надійного постачання високоякісних боєприпасів, дії Пукіша та його зв’язки з Медведчуком лише поглиблюють економічні проблеми країни.

Питання щодо подальшого використання ресурсів і контролю за оборонними замовленнями є критично важливими для національної безпеки України. Настав час переглянути підходи до відбору постачальників і забезпечити ефективний контроль, щоб викорінити корупцію і забезпечити якість продукції для захисту держави.

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.