Дніпропетровську область готують до оборони

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

Розслідування фокусується на обставинах приватизації нафтопроводу "Самара-Західний напрямок", який є стратегічно важливим об'єктом енергетичної інфраструктури України. Слідчі органи вивчають можливі порушення законодавства під час процесу приватизації.

Цей нафтопровід був предметом юридичних і політичних суперечок після розпаду СРСР, і тепер, як стверджує СБУ, Медведчук діяв у координації з вищим політичним керівництвом України та Росії.

Йдеться про кримінальну справу щодо приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок» у 2015 році.

СБУ заявляє, що Медведчук діяв «у чіткій координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Росії».

За матеріалами слідства, у 2014-2015 роках Апеляційний і Вищий господарський суди винесли рішення про право України на володіння трубопроводом, який після розпаду СРСР залишився у власності Росії.

Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося скасувати це рішення через Рівненський господарський суд і оформити продаж нафтопродуктопроводу швейцарській компанії, яка фактично контролюється учасниками схеми.

Крім Медведчука підозри отримали чотири топменеджери «Прикарпатзахідтрансу». Повне коло осіб, у якому може опинитися й експрезидент України, причетних до цієї незаконної оборудки, наразі встановлюється.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

Перший штурм, що стався у середу, був зустрінутий синхронною обороною української 79-ї десантно-штурмової бригади, яка застосувала міни, артилерію, ракети та безпілотники. Як результат, окупанти змушені були відступити, втративши шість танків, сім бойових машин піхоти (БМП) та всі 12 мотоциклів. Втрати росіян склали 40 загиблих і 37 поранених.

Однак, ця поразка не зупинила ворога, і наступного дня вони повторили спробу, кинувши в атаку 17 транспортних засобів. Цього разу атака також зустріла жорсткий опір, і нападники знову відступили, залишивши підбитий танк і дві бойові машини.

Українська 79-та десантно-штурмова бригада іронічно повідомила про втрати противника: “Двадцять три росіянина закінчили СВО достроково. Ще 29 отримали поранення різного ступеня тяжкості”. Ці слова підкреслюють важкі втрати, яких зазнали окупанти у черговій невдалій спробі прориву.

За даними Forbes, ситуація на фронті в Курахівці відрізняється від ситуації в районі Авдіївки, де російські сили повільно просуваються вперед. Курахівка стала пасткою для виснаження російських військ, які повторюють атаки, але знову і знову зустрічаються з жорсткою українською обороною.

Аналітична група Frontelligence Insight прогнозувала таку ситуацію ще у квітні. На їхню думку, Курахівка є ключовою ціллю для росіян, оскільки її захоплення дозволить окупантам отримати контроль над прилеглою фортецею Курахове та консолідувати контроль над Донецькою областю.

“Імовірно, що росіяни спробують дістатися Курахівки, щоб отримати можливість відрізати Курахове від логістичних шляхів… Через відносно сприятливі оборонні споруди та географічні умови цього району ми не очікуємо швидкого просування російських військ там”, – пояснили аналітики Frontelligence Insight.

Вони також зазначили, що російські воєначальники атакують в кількох секторах одночасно, що ускладнює досягнення їхніх цілей через брак достатніх сил. Однак, будь-яка вдала атака може стати проривом, який зможе спровокувати крах української оборони та дозволити окупантам просунутися вперед.

Поточна ситуація нагадує події на захід від Авдіївки, де російські сили змогли досягти поступового просування. Російські командири, ймовірно, сподіваються на повторення цього сценарію на сході від Курахівки. Аналітики попереджають, що повільне поступове просування все ще можливе, і українські захисники повинні бути готовими до нових атак.

У Forbes поділяють ці занепокоєння, вказуючи на те, що хоча останні атаки закінчились для противника катастрофою, будь-яка наступна може досягти успіху.