До України екстрадували підозрювану в корупційній схемі на 94,8 млн грн

Печерський районний суд Києва прийняв рішення щодо адміністративного правопорушення, зв'язаного з корупцією, що сталося за участю діючого народного депутата України. За повідомленням прес-служби Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань запобігання корупції, ім'я депутата не розголошується, але з контексту зрозуміло, що йдеться про Олександра Дубінського.

За результатами слідства, у наступстві листопада 2023 року депутат отримав офіційне попередження щодо адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією, на підставі досліджених матеріалів Держбюро розслідувань. Виявилося, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надсилав запити до Міністерства охорони здоров'я та Держбюро розслідувань, де висувалися питання, що стосувалися його особистих інтересів.

До того ж, виявлено, що депутат спробував впливати на слідство, вимагаючи проведення перевірок керівництва правоохоронних органів, які займаються кримінальними справами, в яких фігурує він. Ці дії відповідно порушили вимоги Закону України "Про запобігання корупції", що передбачає адміністративну відповідальність за уникнення конфлікту інтересів.

Національне агентство з питань запобігання корупції також повідомило про передачу судом цієї справи, додавши, що депутату було наказано сплатити штраф. Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів після її прийняття і набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після набрання законної сили рішенням суду відомості про діючого народного депутата будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Треба зазначити, що у січні цього року провадження щодо цього депутата за підозрою у службовому підробленні для виїзду за кордон передали до суду. Генеральний прокурор України також оголосив підозру Олександру Дубінському у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів у роботі службової особи.

В червні 2023 року відомий народний депутат Олександр Дубінський вирушив за кордон, заявляючи, що супроводжує свого тяжкохворого батька. Проте Служба безпеки України встановила, що батько депутата подорожував за кордоном самостійно, без участі парламентаря, і навіть особисто підписував офіційні документи. Це викликало серйозні підозри у підробленні документів.

Десятого листопада 2023 року Державне бюро розслідувань оголосило про завершення досудового розслідування щодо Олександра Дубінського. За даними слідства, він вніс у систему «Шлях» дані свого брата співмешканки, який намагався виїхати до Молдови. Ці дії мали за мету перевезення особистого автомобіля народного депутата до Відня.

Тринадцятого листопада Олександру Дубінському було оголошено підозру у державній зраді та створенні, керівництві й участі у злочинній організації. З'ясувалося, що він був членом злочинної організації, яка працювала на російську розвідку з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні та дискредитації держави.

Наразі Олександр Дубінський перебуває в Київському слідчому ізоляторі, де має індивідуальне спальне місце, але не має жодних привілеїв. Крім того, суд відхилив клопотання прокурорів заборонити йому використовувати соціальні мережі, зокрема проводити відеотрансляції.

Олександр Дубінський був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» у 2019 році. Перед цим він працював на телеканалі «1+1» та був відомий своїми розслідуваннями. У 2021 році його виключили з політичної партії через порушення статуту та непокору керівництву.

У результаті дослідження злочинних дій народного депутата Олександра Дубінського, який був обраний від партії «Слуга народу», було встановлено, що він вчинив ряд серйозних правопорушень. Дубінський був підозрюваний у підробленні документів, спрямованих на перевезення особистого автомобіля за кордон. Крім того, йому було оголошено підозру у державній зраді та участі у злочинній організації, спрямованій на дестабілізацію політичної ситуації в Україні та дискредитацію держави.

Олександр Дубінський знаходиться під вартою в Київському слідчому ізоляторі, де йому не надаються привілеї. Суд відхилив клопотання заборонити йому використовувати соціальні мережі.

Ці події є серйозними і вказують на необхідність змін у системі політичного контролю та боротьби з корупцією в Україні. Вони підкреслюють важливість впровадження ефективних механізмів контролю та відповідальності для всіх обраних представників влади, які порушують закон та відчужують довіру суспільства.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.

Всі наші інформаційні джерела надають важливі дані щодо наступного кроку в урядовій політиці щодо тарифів. Згідно з нашими джерелами, уряд вже працює над новими планами щодо підвищення тарифів, і ці плани знаходяться на розгляді в Кабінеті Міністрів. План передбачає підвищення тарифів на газ, опалення та водопостачання. Однак, для того щоб план набрав чинності, він повинен пройти процедуру затвердження у кулуарах Офісу Президента. Це робить питання про те, наскільки значно підвищаться ці тарифи, особливо актуальним.

За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

Незважаючи на діючий мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та розподіл газу до 1 квітня 2024 року, уряд України та Нафтогаз нібито розглядають можливість підвищення цін.

Про це повідомив експерт у галузі ЖКГ Олег Попенко в ефірі Юрія Романенка. “Буквально годину чи дві тому мені повідомили, що Кабмін та Нафтогаз планують підняти вартість газу та тепла. Це абсолютна новина особисто для мене”, – заявив Попенко. За його словами, обговорюється підвищення вартості тепла та гарячої води в середньому на 20%, а ціни на газ можуть зрости на 20-25%. Якщо зараз споживачі платять близько 7,96 гривень за кубометр газу, то після підвищення ціна становитиме близько 9,5 гривень.

Попенко зазначив, що поки не ясно, чи торкнеться підвищення тарифів лише юридичних осіб, таких як водоканали та теплокомуненерго, чи зачепить також населення. Розглядаються різні варіанти, включаючи затвердження нових тарифів для теплокомуненерго чи підвищення для них вартості газу з дозволом місцевій владі піднімати тарифи.

Експерт наголосив, що підвищення тарифів давно обговорювалося Світовим банком та іншими організаціями з метою покриття видатків та збільшення надходжень до бюджету. Попенко висловив побоювання, що зростання цін призведе до збільшення заборгованості населення за комунальні послуги та може поставити під загрозу право власності на житло відповідно до “закону Третьякової” щодо домогосподарств.

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.