Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

• Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

• Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

• Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

• Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.

Мікрохвильова піч уже давно стала незамінним помічником у побуті — вона дозволяє за лічені хвилини розігріти або навіть приготувати повноцінну страву. Принцип її роботи базується на дії неіонізувального електромагнітного випромінювання, яке впливає на молекули води, жиру й цукрів у продуктах. Ці молекули починають коливатися, унаслідок чого виділяється тепло, що рівномірно прогріває їжу зсередини. Саме тому страви з мікрохвильовки готуються швидше, ніж у духовці чи на плиті.

Попри науково доведені факти, навколо мікрохвильових печей продовжують поширюватися різноманітні міфи. Один із найпоширеніших — нібито така піч “робить їжу радіоактивною” або “знищує всі корисні речовини”. Насправді ж мікрохвилі не мають нічого спільного з іонізувальним випромінюванням, яке може пошкоджувати ДНК або змінювати структуру речовин. Їх енергія надто мала, щоб викликати будь-які радіаційні ефекти, тому мікрохвильовка не може перетворити їжу на небезпечну для людини.

За даними ресурсу Verywell Health, ключову роль у роботі приладу відіграє магнетрон — елемент, який перетворює електроенергію на мікрохвилі. Вони найбільш активно взаємодіють із молекулами води. Саме тому страви з високим вмістом вологи — супи, тушковані овочі, каші — нагріваються значно швидше, ніж сухі продукти.

У процесі нагрівання частина вологи перетворюється на пару, що впливає на текстуру готової страви. Овочі стають м’якими, а от сухі продукти, якщо їх перегріти, можуть вийти пересушеними й “гумовими”.

Фахівці звертають увагу й на інший важливий момент: нагрів у мікрохвильовці не є ідеально рівномірним. Тепло поширюється від зовнішніх шарів до внутрішніх, тому великі шматки м’яса, запіканки чи інші щільні страви іноді потрібно діставати, перемішувати або перевіряти температуру всередині. Це не лише покращує смак, а й робить їжу безпечнішою з точки зору термічної обробки.

Наукові дослідження також показують: порівняно з варінням чи тривалим смаженням, мікрохвильове приготування може краще зберігати вітамін C та інші водорозчинні мікроелементи. Причина проста — коротший час готування і нижчі температури. У деяких випадках навіть зростає концентрація корисних компонентів, наприклад, антиоксидантів або резистентного крохмалю, який позитивно впливає на роботу кишківника.

Отже, мікрохвильова піч — це не “страшний прилад”, а інструмент, ефективність і користь якого залежать від того, як саме ми ним користуємося: чи не перегріваємо їжу, чи обираємо правильний посуд і чи зважуємо час приготування.

Після ретельного аналізу ситуації на фронті, військові підрозділи Збройних сил України прийняли рішення про відступ з села Ласточкине під Авдіївкою, щоб уникнути перекриття важливих логістичних маршрутів та зберегти життя та бойовий потенціал свого особового складу. Про це повідомив військовослужбовець 24-го Окремого батальйону спеціального призначення "Айдар" під псевдонімом "Осман" у своєму повідомленні в соціальній мережі Telegram.

Зазначено, що ситуація у селі не була настільки критичною, як на його флангах, де противник мав контроль над територією. Нагадаємо, що раніше було оголошено про відступ українських військ з міста Авдіївка 17 лютого з метою уникнення оточення, після чого вони перейшли на нові оборонні позиції. Цю інформацію підтвердив головнокомандувач Олександр Сирський, який пояснив, що таке рішення було прийнято з метою збереження життя та здоров’я військових.

Пізніше було повідомлено, що третя окрема штурмова бригада перемістилася на околиці Авдіївки до підготовлених позицій і вирівняла фронтову лінію. У цей період українські військові продовжують вести активні бойові дії, знищуючи понад 1500 ворожих бойовиків. Однак російські війська не припиняють наступ і продовжують атакувати позиції Збройних сил України.

У підсумку, рішення військового керівництва про відступ підрозділів Збройних сил України з села Ласточкине під Авдіївкою свідчить про гнучкість та обачливість у діях української армії у складних бойових умовах. Це рішення, хоч і важке, прийнято для збереження життя та ефективного використання ресурсів військових у майбутніх бойових діях. Водночас, переміщення військових на нові оборонні позиції та підготовка до оборони свідчить про готовність української армії відстоювати територіальну цілісність та протистояти ворожим атакам. У таких складних обставинах важливо зберігати гнучкість у військовому плануванні та реагувати на зміну обстановки з метою захисту національних інтересів та безпеки громадян.