ДПСУ відключила понад 200 перевізників від системи “Шлях”

У цей день, 9 червня 2024 року, в історії України настала нова сторінка, коли український військовий літак вперше здійснив удар по цілі на території Росії. Цей акт має важливе стратегічне і символічне значення, що підкреслює відчайдушність та рішучість України в захисті своєї незалежності та територіальної цілісності. Він свідчить про новий етап у військовому протистоянні між двома країнами, підкреслюючи важливість стратегічних рішень та інновацій у веденні війни. Цей подія визначає динаміку подальших подій у регіоні та може мати вирішальний вплив на майбутнє відносин між Україною та Росією.

Про це повідомили джерела серед українських військових, з посиланням на Sky News.

Зазначається, що було уражено “російський командний вузол” в районі Бєлгорода.

“Хоча оцінка шкоди ще триває, підтверджено, що це було пряме влучення. Це перший боєприпас ЗСУ, доставлений з повітря, який вдарив по цілі в Росії”, — йдеться в повідомленні.

Наразі невідомо, який боєприпас використовувався для удару.

8 червня 2024 року на території аеродрому “Ахтубінск” в Астраханській області Росії уражено багатоцільовий винищувач держави-агресора Су-57.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“За період з 24 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало в Україні понад 12 340 загиблих і 27 836 поранених серед цивільних осіб”, – заявила заступниця генсека ООН з питань роззброєння Ізумі Накаміцу на засіданні Радбезу, пише “Укрінформ”.

За її словами, причиною смерті близько 42% цивільних українців впродовж листопада стало застосування росіянами зброї далекої дії. Цей показник значно перевищує дані за попередні місяці.

Також Накаміцу навела цьогорічну статистику Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Згідно з цими даними, з 1 січня по 30 листопада внаслідок ударів авіаційними бомбами російських окупаційних військ загинув 341 мирний житель. Ще 1803 особи зазнали поранень через ці атаки. Це у три та шість разів, відповідно, перевищує аналогічні показники минулого року.

Як повідомляв УНІАН, до цього вересень був місяцем із найбільшою кількістю цивільних жертв в Україні – 208 загиблих цивільних людей і 1 220 поранених.

У листопаді росіяни завдали значну кількість масованих атак по Україні. Так, вночі та вранці 17 листопада у небі над Україною знищили 144 повітряні цілі – 102 ракети та 42 БПЛА. Загалом було 210 повітряних цілей РФ.

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.