Дрон з вибухівкою в районі Лефкади: Греція розпочала розслідування

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.

З наближенням літніх Олімпійських ігор у Парижі увага світової спільноти прикута до спорту. Це спонукає нас звернути погляд на вітчизняний спортивний сектор та його нещодавнє керівництво. Наше розслідування зосереджується на діяльності колишнього міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта.

Нагадаємо, напередодні Байден оголосив про вихід із президентських перегонів і висунув замість себе віцепрезидентку Камалу Гарріс.

Але формально кандидатури у демократів поки що немає: голосування за кандидата має відбутися на з’їзді Демократичної партії, який відкриється у Чикаго 19 серпня.

Водночас, експрезидент США Барак Обама разом з іншими провідними демократами утримався від підтримки висунутої Джо Байденом Камали Гарріс. Зокрема, утрималися лідер більшості в Сенаті Чак Шумер та лідер демократів в Палаті представників Хакім Джеффріс.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, що у вересні 2023 року ПЦУ перейшла на новий церковний календар. Відтоді змінилися дати, коли колядують, щедрують і посівають. Ми розповімо, коли варто бажати сусідам щасливих свят за новим стилем.

Традиційна дата, коли колядують в Україні – це Різдво 2024, яке відзначають 25 грудня. Ось чому чимало красивих колядок оспівують народження Ісуса. Колядувати можна не тільки в саме свято, а й у Святвечір 24 грудня.

Колядки можна співати в будь-якому віці. У цих піснях прийнято захоплюватися побутом господарів, бажати їм достатку і міцного здоров’я. А в нагороду колядники отримують монету або гостинець. Як правило, що краще виконана пісня, то щедрішими будуть господарі.

В Україні чітко визначена дата, коли щедрувати дітям – це переддень Нового року 31 грудня. Віряни цього дня відзначають Щедрий вечір або свято Маланки.

Щедрівки, як і колядки, вихваляють господарство і містять побажання достатку в новому році. Зрозуміло, не обходиться і без прохання дати щедрувальникам чогось смачного. В Україні ці пісні заведено виконувати у святкових костюмах Василя, Кози і Меланки та інших персонажів. Виконання щедрівок перетворюється на справжню театралізовану виставу.

Посівають українці здавна на Старий Новий рік або церковне свято Василя, яке за новим стилем настає 1 січня.

Традиційно посівають в Україні тільки хлопчики та чоловіки. Посівалки присвячені настанню нового року та побажанню достатку в домі. Аби слова були переконливішими, під час пісні поріг господарів оселі обсипають зерном – на гарний урожай улітку.

Якщо ви досі дотримуєтеся старого церковного стилю, то дати зимових розваг будуть такі:

Раніше ми публікували повний православний календар на 2025 рік, у якому назвали найважливіші церковні свята прийдешнього року.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.