Дружина нардепа з “Слуги народу” працює на проєкт Путіна

За попередніми даними, під час експлуатації атракціону відбувся обрив троса, внаслідок чого загинув молодий чоловік віком 20 років. Ця трагедія глибоко вразила киян та гостей міста, викликавши хвилю обурення та вимог щодо посилення контролю за безпекою подібних об'єктів.

Поліція Києва проводить невідкладні слідчі дії для визначення осіб, з вини яких на атракціоні загинув 20-річний хлопець. Наразі слідчі проводять обшуки у відповідних службах КМДА, які погодили розташування атракціону, органах державного контролю, що видавали дозволи та мали здійснювати належний контроль за його діяльністю, та безпосередньо у фірмах власника атракціону

У межах розпочатих кримінальних проваджень правоохоронці, як зазначається, “допитали директора атракціону та персонал й вилучили службову документацію, яка буде вивчатись в межах призначеної експертизи дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці”.

Досудове розслідування здійснюється за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 272 – Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини, та ч. 3 ст. 367 – Службова недбалість.

Відповідно до санкції статей, винним загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Петиція, яка була адресована президентові з метою мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжньою масовою акцією громадян, збираючи вражаючу кількість — 25 тисяч голосів — всього за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості суспільства у важливих питаннях державного управління та безпеки. Варто зазначити, що ініціатор цієї петиції вносить інноваційний підхід до розв'язання проблеми, пропонуючи надати пріоритетне право на робочі місця в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим військовослужбовцям, які повертаються з зони конфлікту. Ця ідея заслуговує на увагу та підтримку, оскільки вона спрямована на інтеграцію ветеранів у цивільне життя та підтримку їхнього соціального захисту.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами, зокрема з петицією народного депутата Дубінського під номером №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників. Відмінність у часі збору необхідної кількості голосів — лише три дні проти 87 — ілюструє не лише актуальність питання про мобілізацію працівників бюджетної сфери, але й зростання зацікавленості суспільства в цьому питанні. Це також свідчить про важливість швидкого реагування владних структур на вимоги громадян.

Таке високе зацікавлення громадян у вирішенні питань державного управління та соціальної справедливості є важливим кроком у підвищенні рівня демократії та активізації громадянського суспільства. Надіямося, що ініціативи, які здобувають таку широку підтримку, отримають належну увагу та реалізацію для досягнення загального благополуччя та розвитку України.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість громадської активності та швидкого реагування владних структур на потреби суспільства. Зібрання 25 тисяч голосів за петицію про мобілізацію працівників бюджетної сфери за лише три дні свідчить про великий інтерес громадян до питань державного управління та безпеки.

Ініціатива з пріоритетним прийомом на роботу демобілізованих військовослужбовців після повернення з зони конфлікту отримала широку підтримку, що свідчить про важливість інтеграції ветеранів у цивільне життя та їхнього соціального захисту. Порівняння з іншими подібними ініціативами показує зростання зацікавленості суспільства у вирішенні подібних питань.

Важливою є здатність суспільства мобілізуватися та виступати з ініціативами щодо покращення умов життя та роботи у країні. Така активність є важливим фактором у підвищенні рівня демократії та розвитку громадянського суспільства в Україні. Надіємося, що ініціативи, які отримують таку широку підтримку, будуть враховані та реалізовані владними органами для досягнення загального добробуту та процвітання країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Запускаємо пілотний 5G в Україні. У трьох містах протестують сумісність 5G з військовим обладнанням. Пілот триватиме два роки та пройде у два етапи. Під час випробувань НКЕК та Український державний центр радіочастот перевірять, чи обладнання 5G не впливає на роботу військових мереж”, – розповів Федоров.

Він підкреслив, що технологія 5G здатна передавати дані в 10 разів швидше, ніж 4G, відкриваючи нові можливості для обміну великими обсягами інформації на надвисоких швидкостях. Це є важливим кроком до повноцінного запуску 5G в Україні, який планується завершити до 2030 року.

Зміни до постанови також дозволять операторам використовувати частоти 2100 МГц не лише для 3G, але й для технологій 2G та 4G. Крім того, припинення використання частот 694–862 МГц для аналогового та цифрового телебачення звільнить ці частоти для мобільного зв’язку, що сприятиме розширенню 5G-мережі.