Дружина ведучого Володимира Остапчука розсекретила плани на грандіозне весілля

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Наприкінці вересня в українських Карпатах уже нагадала про себе справжня зима. У гірському масиві Чорногора температура вночі знизилася до -3 градусів, а вершини вкрилися першим шаром снігу. Про це 29 вересня повідомив у Facebook фахівець із моніторингу погоди Василь Фіцак, оприлюднивши світлини засніжених хребтів.

За його спостереженнями, окрім морозу, у високогір’ї фіксувався сильний вітер східного та північно-східного напрямку зі швидкістю 8–9 м/с. Така комбінація холоду і поривів вітру створила відчуття ранньої зими ще до початку жовтня. Снігова ковдра вкрила значну частину вершин, а синоптики попереджають, що у найближчі дні в горах можливий мокрий сніг та подальше зниження температури.

Водночас в інших регіонах України таких морозів поки не очікується. За прогнозом Укргідрометцентру, 29 вересня погода в більшості областей залишатиметься прохолодною та дощовою. У західних та північних регіонах пройдуть помірні опади, в інших — невеликий дощ переважно вдень. Ніч пройде без істотних опадів. Температура повітря в західних та північних областях коливатиметься в межах від +9 до +14 градусів, у центральній та східній частинах країни — до +18. На високогір’ї Карпат очікується від 1 до 5 градусів тепла вдень.

У столиці також прогнозується мінлива хмарність і дощ. Синоптики обіцяють температуру вдень у межах +11…+13 градусів. Вітер буде східного напрямку зі швидкістю 5-10 м/с.

Осіння прохолода поступово набирає обертів, і хоч більшість території України ще залишається без заморозків, Карпати вже демонструють перші ознаки наближення зими.

Наші джерела в Генштабі підтверджують: противник утримує південну половину Вовчанська, змушуючи наших військових боротися без належної важкої техніки та артилерії. Генерал-головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, наголосив на посиленні активності противника на фронті. Напружена ситуація в Харківській області особливо насувається від Стрілеча до Липці та в місті Вовчанськ. "Противник розширює свій радіус дій на 70 кілометрів, що вимагає додаткового мобілізування наших резервних бригад", — зазначив генерал Сирський. Найбільші загрози концентруються від Стрілеча до Липці, а також вже підконтрольному місті Вовчанськ, де противник планує здійснити новий прорив українських оборонних ліній. Російські війська активно підсилюють свої оперативно-тактичні групи під псевдонімом "Сєвєр" для подальшого наступу. Ці групи включають бойові підрозділи 6-го, 11-го та 44-го армійських корпусів. Генерал Сирський зазначив, що російський наступ розпочався раніше, ніж очікувалося, через рух українських військ. Однак нам вдалося утримати їх атаки. За даними станом на 16 травня, на Харківщині відбулися 10 зіткнень, а наступ триває в місті Вовчанськ та його околицях. Противник також намагається оточити село Липці на Липецькому напрямку, обстрілюючи його з артилерії, мінометів та авіації.

У звіті виділено серйозну загрозу, яку становить російська армія для України, особливо на Харківщині. Відзначено необхідність негайних заходів з мобілізації важкої техніки та артилерії для зміцнення оборони. Наступ противника відзначено як значний, але відбувається успішна утримання атак. Проте, військова ситуація залишається напруженою, і необхідно приділити особливу увагу підсиленню оборони на всіх напрямках, що потребує координації зусиль та ефективного використання наявних ресурсів.

Україна зробила важливий крок у напрямку європейської інтеграції, відкривши Координаційний центр інтегрованого управління кордонами на базі ситуаційного центру МВС. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Держмитслужби, яка повідомила про цю важливу подію. Новий центр, призначений для цілодобової роботи, бере на себе відповідальність за постійний моніторинг ситуації на державному кордоні, аналіз ризиків та формування оперативної картини в сфері захисту й охорони кордону.

Держмитслужба забезпечить центр необхідною інформацією для ефективного функціонування. У складі центру представлені фахівці з Держприкордонслужби, Держмитслужби, Нацполіції, Нацгвардії та Державної міграційної служби. Пресслужба центру підкреслила, що цей новий об'єднаний центр сприятиме зміцненню комунікаційних зв’язків між різними відомствами, які здійснюють інтегроване управління кордонами. Це важлива передумова для покращення безпеки та контролю на кордоні, а також для наближення України до стандартів, які вимагає Європейський Союз.

У результаті відкриття Координаційного центру інтегрованого управління кордонами в Україні на базі ситуаційного центру МВС стало можливим посилення контролю та забезпечення безпеки на державному кордоні. Цей новий центр, що працюватиме цілодобово, забезпечує постійний моніторинг ситуації, аналіз ризиків та оперативне реагування на потенційні загрози. Об'єднання представників різних відомств у складі центру сприятиме покращенню комунікаційних зв'язків та координації дій у сфері інтегрованого управління кордонами. Ці кроки є важливими на шляху України до вступу до Європейського Союзу, демонструючи зобов'язання країни до виконання міжнародних стандартів та підвищення рівня безпеки.