Дружина Віктора Павліка розкрила, на чому заробляє та чому закрила бізнес

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

9 жовтня 2023 року Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради уклав важливий контракт на виконання робіт із реконструкції інфраструктури міста. За даними проекту «Наші гроші», цей крок є частиною масштабної програми відновлення після численних пошкоджень, спричинених військовими діями, які тривали на території міста. Контракт передбачає виконання значних робіт, спрямованих на відновлення вулиць, об'єктів соціальної інфраструктури та створення нових громадських просторів.

Очікується, що реалізація цього проекту дозволить значно покращити умови життя харків'ян, зокрема в питаннях безпеки, доступу до основних послуг та естетики міського середовища. Важливим моментом є те, що роботи будуть виконуватися з використанням сучасних матеріалів і технологій, що забезпечить довговічність і ефективність відновлених об'єктів. Крім того, проект включає в себе створення нових зон для відпочинку та рекреації, що дозволить покращити якість життя в місті та забезпечить комфорт для жителів усіх вікових категорій.

плити НТ Фасад 135 (150 мм) — 1 193 грн/кв. м (ринкова: 534–765 грн/кв. м);

полістирол EPS 200 Graphite 150 мм — 1 405 грн/кв. м (ринкова: 634–765 грн/кв. м);

кабель ВВГ нгд 5х10 — 392 грн/м (ринкова: 299 грн/м);

армувальний клей Weber Therm S80 — 23 грн/кг (ринкова: 6 грн/кг).

За підрахунками експертів, тільки на перелічених позиціях ймовірна переплата може складати щонайменше 5 млн грн. На торгах був дешевший конкурент — ТОВ «Автомагістраль-Захід», яке запропонувало на 17,65 млн грн меншу суму, проте його пропозицію відхилили через нібито технічні невідповідності.

ПП «Будівельна фірма «Промтекс»» входить до консорціуму «Білдінг Груп», власниками якого названі Руслан Малий, Станіслав Бровін та Наталія Головко. Консорціум пов’язують з інвестиційно-будівельною корпорацією «Авантаж», ключовою особою якої є колишній депутат Харківської міськради та народний депутат Анатолій Денисенко. З 2016 року «Промтекс» отримав державних замовлень на загальну суму 3,74 млрд грн, переважно від нинішнього замовника.

Пояснювальна записка з детальним обґрунтуванням вартості робіт і матеріалів до публічної інформації не оприлюднена, що залишає відкритим питання прозорості оцінки кошторису та доцільності вибору підрядника. Замовник і підрядник мають надати повні роз’яснення щодо формування цін у кошторисі та причин відхилення дешевшої пропозиції, щоб виключити підозри в необґрунтованих витратах бюджетних і донорських коштів.

У місцевості Звягельської громади на Житомирщині загалом стурбованою стало відомо про руйнування інфраструктурного об’єкту в результаті агресивного впливу з боку Російської Федерації, що спричинило серйозну загрозу забруднення атмосферного середовища. Сам інцидент був офіційно зафіксований відповідними представниками місцевої ради. У зв'язку з цим усім мешканцям району надано рекомендацію залишатися вдома та утримувати вікна закритими. Наразі всі школи перейшли на дистанційну форму навчання. Щодо дошкільних закладів, для батьків, які не можуть залишити дітей вдома, буде організовано чергові групи. Варто відзначити, що у результаті цього удару не зафіксовано жертв серед мирного населення, повідомили з відповідних відомств. В офісі Звягельської ОВА пояснили, що під час нічного нападу в умовах повітряної тривоги були атаковані ворожі дрони-камікадзе, спрямовані на об'єкти критичної інфраструктури. Крім цього, в результаті нічної атаки безпілотників "шахідів", ініційованої російськими агресорами, були пошкоджені логістично-транспортний об'єкт та автозаправна станція в Одеській області. У ніч на 8 квітня була зафіксована атака російських сил за допомогою 24 безпілотних літальних апаратів типу Shahed. За даними протиповітряної оборони України було знищено 17 ударних безпілотників.

У результаті російського нападу на інфраструктурний об’єкт на Житомирщині та подій, що сталися внаслідок цього інциденту, можна зробити кілька висновків. Перш за все, це підкреслює важливість безпекових заходів та підтримки міжнародних зусиль для стримування агресивних дій інших країн. Другим важливим аспектом є необхідність підвищення обороноздатності та вдосконалення систем протидії таким нападам. Також, цей інцидент підкреслює важливість підтримки інформаційних кампаній для свідомого реагування та мобілізації громадськості в умовах загрози. Нарешті, події на Житомирщині нагадують про необхідність постійного моніторингу та оновлення систем безпеки, щоб забезпечити захист інфраструктури та мирного населення.

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.