Дві киянки незаконно вносили дані у держреєстри понад 200 разів — їм загрожує до 15 років

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало внутрішню перевірку після того, як у медіа з’явилася інформація про ймовірну причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування, відомого як операція «Мідас». Пресслужба агентства повідомила, що тимчасова виконувачка обов’язків голови Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин для об’єктивної оцінки ситуації.

Головна мета перевірки — встановлення фактів, підтвердження або спростування інформації, а також оцінка дотримання працівниками АРМА вимог законодавства та внутрішніх стандартів агентства. Перевірка охоплює весь спектр процедур, які регламентують роботу з активами, контроль за доступом до арештованого майна та дотримання правил етики й службових обов’язків. У разі підтвердження будь-яких порушень до співробітників будуть застосовані відповідні дисциплінарні заходи, передбачені законодавством і внутрішніми регламентами.

У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.

Пов'язували Петра Порошенка, п'ятого президента України, із групою компаній, які мали можливість отримати великі контракти на постачання продукції для Збройних Сил країни. Спекуляції навколо цього зростали, особливо після того, як 22 травня ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" оголосило про проведення найбільшого тендеру на цьому ринку у поточному році. Очікувалася величезна вартість закупівель, яка перевищувала 11,5 мільярдів гривень.

У результаті цього тендеру були виявлені цікаві деталі, які привернули увагу громадськості.

Тендер складався з чотирьох лотів, кожен із яких виграв окремий учасник. Найменший лот на суму понад 1,583 мільярда гривень отримав абсолютно новий учасник – київський консорціум “Юнайтед Фуд Груп”. Ця компанія зареєструвалася лише за три тижні до тендеру, в травні цього року. За словами голови консорціуму, Івана Чайківського, він є засновником корпорації “Агропродсервіс” з великим земельним банком та виробничими активами у сільському господарстві. Поза сферою бізнесу, Чайківський також відомий як депутат Верховної Ради України.

Другий лот на суму понад 3,136 мільярда гривень отримала компанія “Асікс Груп”. Цей лот став предметом боротьби між двома учасниками, проте перемогла “Асікс Груп” з пропозицією на 2,434 мільярда гривень. Однак, важливо відзначити, що один із учасників, ФОП Іван Шмальченко, був дискваліфікований через невідповідність умовам тендеру. Другий учасник, ТОВ “Контракт Продрезерв 5”, має зв’язки зі скандальним постачальником Міністерства оборони “Гарна страва”, який раніше постачав продукти для армії за завищеними цінами.

Третій лот на таку ж суму також отримав новачок – ТОВ “Гранпрі Лтд”. Ця компанія пропонувала свої послуги за 2,517 мільярда гривень. Однак, власник компанії, Микола Бахтєяров, має сумну репутацію, яка виявилася у вироку Приморського суду Одеси за фактами домашнього насильства.

Четвертий лот дістався компанії “Міт Пром”. Їхня пропозиція склала 2,519 мільярда гривень. Ця львівська компанія, хоч і є новачком на ринку постачання продуктів для ЗСУ, вже має досвід співпраці з військовими, підписавши контракт на 400 мільйонів гривень у квітні цього року. Хоча офіційним засновником є жителька Львівщини, насправді за компанією може стояти відома бізнесвумен Тетяна Глиняна, яка раніше постачала продукти для Збройних Сил за завищеними цінами.

Два переможці з чотирьох лотів, компанії “Асікс Груп” та “Гранпрі Лтд”, можна віднести до сфери впливу одеського підприємця Валерія Друзенка. Раніше вже згадувалося, що компанії з його орбіти, такі як “Нова-постач” та “Біосоіл”, отримували значні контракти на постачання продуктів для армії України.

Правоохоронні органи випадково розкрили зв’язок із Петром Порошенком. У серпні 2022 року в рамках розслідування щодо ухилення від сплати податків проти постачальників Міністерства оборони, які використовували підставних осіб, було порушено справу.

Під час розслідування були арештовані рахунки компаній, що брали участь у цій схемі. Серед них також виявились ТОВ “ПК “Зоря Поділля” та ТОВ “Група Агропродінвест”, які належать Петру Порошенку. Офіс генерального прокурора повідомив, що “Нова-постач” та “Біосоіл” передали на їхні рахунки майже півмільярда гривень як передоплату за цукор (згодом ці рахунки також були арештовані).

Співпадінням виявилося те, що всі компанії з групи Друзенка також є клієнтами Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) Порошенка. Однією з них є ТОВ “Асікс Груп”, рахунки якої також були арештовані судом. І на квітень 2024 року цей арешт не був знятий.

Ще один переможець тендеру, ТОВ “Гранпрі Лтд”, також є клієнтом банку Порошенка. Крім того, ця компанія орендувала обладнання у дружини Валерія Друзенка. Таким чином, існують підстави вважати їхні зв’язки достовірними.

Залишається відкритим питання, чи вплине цей зв’язок на можливість цих компаній отримати інше велике державне замовлення, цього разу на майже 5 мільярдів гривень.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

За нашими джерелами, Максим Федоров брав активну участь у розробці цифрової складової законопроєкту про мобілізацію. Він вніс важливі пропозиції щодо використання баз Державної служби реєстрації актів цивільного стану з метою забезпечення повної мобілізації. Згідно з цим законопроєктом, електронна повістка матиме силу доставленої, навіть у випадку, якщо адресат не перегляне її, оскільки реєстрація у електронному кабінеті призовника стане обов'язковою в усіх сферах діяльності. Також надійшла інформація, що Максим Федоров відповідає за координацію процесу впровадження електронних повісток.

Міністерство цифрової трансформації, за словами Федорова, працює над реалізацією проєкту військового квитка у мобільному додатку "Дія". Проте, він утримується від розголошення деталей, наголошуючи на конфіденційності цієї інформації на даний момент. Федоров також підкреслив, що офіційне оголошення цього проєкту найбільш доцільно буде здійснити Міністерством оборони.

У підсумку, Максим Федоров активно брав участь у розробці законопроєкту про мобілізацію, вносячи важливі пропозиції щодо використання цифрових технологій. Згідно з цим законопроєктом, електронні повістки матимуть силу доставленої, що підвищить ефективність процесу мобілізації. Також відомо, що Федоров відповідає за координацію впровадження електронних повісток.

У той же час, Міністерство цифрової трансформації розробляє проєкт військового квитка у мобільному додатку "Дія", однак деталі цього проєкту поки залишаються конфіденційними. Офіційне оголошення про цей проєкт найбільш доцільно буде здійснити Міністерство оборони.