Понеділок, 2 Березня, 2026

Дві роки війни: аналіз п’яти ключових питань

Важливі новини

Суд зобов’язав постачальника компенсувати Міноборони штрафи за зрив контрактів із забезпечення ЗСУ

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Українців після 60 не мобілізують, але що робити, якщо отримали повістку

В Україні мобілізація триває з 2022 року, охоплюючи всіх військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років. Призов молодших за 25 законом не передбачений, але що робити, якщо повістку отримав чоловік після 60 років? Адвокатка Тетяна Савченко пояснює, що відповідно до статті 22 закону “Про військовий обов’язок та військову службу” 60 років є граничним віком […]

The post Українців після 60 не мобілізують, але що робити, якщо отримали повістку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україну накриє хмарність, але без дощів — прогноз погоди на четвер

У четвер, 8 травня, більша частина України опиниться під впливом сухої повітряної маси. За прогнозом Погоди УНІАН, опади припиняться майже всюди, за винятком Прикарпаття, Донеччини та Луганщини, де можливі короткочасні дощі. Незважаючи на послаблення дощової активності, температурний фон залишиться помірним, а в західних регіонах навіть прохолодним — місцями до +9…+11°. На решті території очікується +12…+19°. […]

Скандальна справа ‘Майдан 3’: Роль Суркова і Кирієнка в розкритій підривній діяльності РФ

Представник Головного управління розвідки (ГУР) повідомив про виявлення активної підривної діяльності колишнього куратора України в Кремлі Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний із приватною інформаційною компанією Росії. За словами Андрія Юсова, представника ГУР, за спецоперацією "Майдан 3" стоять експерти Путіна Владислав Сурков і заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Він наголосив, що цільовою групою є особи, які знаходяться в Україні і використовуються як об'єкти впливу. ГУР має списки осіб, яких Росія може залучити до організації масових протестів в Україні, а також відомості про створення телеграм-каналів та ботоферм, які посилюють російську пропаганду у соцмережах. У списку підривників "Майдану-3" вказані імена таких впливових осіб, як Сергій Кирієнко, Владислав Сурков та інші, які можуть бути залучені до дестабілізації ситуації в Україні.

Висновки до цієї статті свідчать про виявлення активної підривної діяльності представників російської спецслужби в Україні, зокрема, колишнього куратора Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний з російською приватною інформаційною компанією. За словами представника Головного управління розвідки (ГУР), за цією діяльністю стоять експерти Путіна, зокрема, Владислав Сурков та Сергій Кирієнко. Ця спецоперація, що отримала назву "Майдан 3", має на меті дестабілізацію ситуації в Україні через масові протести та маніпуляції в соціальних мережах. ГУР має відомості про осіб, які можуть бути залучені до цього, і проводить відповідні заходи для запобігання подальшому підриву.

Навчальні уроки: Три просування для підтримки України в конфлікті з Росією

Аналіз ситуації в Україні від заступника директора британського Королівського інституту об’єднаних досліджень, Джонатана Еяля, розкриває низку помилок у стратегії підтримки України з боку Заходу. Хоча український уряд залишається на плаву, Росія не змогла здійснити свій план захоплення, і українські сили захисту продовжують працювати. Однак міжнародна підтримка України виявилася недостатньою. Розбіжності в політиці США щодо постачання зброї і низька віра у перемогу України в Європі підкреслюють цю проблему. Спочатку стратегія Заходу передбачала обмежену підтримку України, але події відвернулися від цього. Хоча постачання зброї було здійснено, воно часто затримувалося і було несистематичним. Президент США Джо Байден підтримав обмеження збройної підтримки з метою уникнути ескалації конфлікту з Росією. Цей підхід обмежив можливості українських військ і призвів до обмежених дій на території супротивника.

Незважаючи на ряд помилок, які зауважив політолог, Захід може надіятися на корекцію ситуації в Україні. Військові втрати Росії значні, що може стати стримуючим фактором у подальшому розвитку конфлікту. Незважаючи на те, що росіяни, ймовірно, зможуть утримати частину української території, їхній ресурс може бути обмеженим для розширення бойових дій. Підтримка України з боку Заходу також може зрости, особливо якщо адміністрація Байдена отримає схвалення Конгресу на новий пакет військової допомоги. Проте, для того щоб зміцнити європейську підтримку, керівникам ЄС доведеться переглянути свою риторику щодо війни в Україні. Наразі жоден із впливових західних покровителів України не проявив готовності інвестувати в неї більше, ніж вже пообіцяв, що може ускладнити ситуацію. Таким чином, перший рік війни відзначився українською хоробрістю, другий – стійкістю, а третій може виявитися рішучим щодо подальшого розвитку конфлікту.

У висновку можна зазначити, що стаття розглядає різні аспекти конфлікту між Україною та Росією з погляду західних політичних експертів. Вона акцентує увагу на помилках, які, на їхню думку, допустили західні країни у своїй стратегії підтримки України, а також на можливих шляхах вирішення ситуації. Відзначається, що необхідно змінювати риторику щодо війни в Україні для зміцнення європейської підтримки, а також враховувати можливість нових пакетів військової допомоги з боку США. Зазначається, що перші два роки війни відзначилися великою хоробрістю та стійкістю України, але подальший розвиток подій може виявитися вирішальним для майбутнього конфлікту.

Після двох років повномасштабної війни в Україні очевидно, що перспектива швидкого завершення конфлікту зникає. Ні Україна, ні Росія не показують ознак готовності до мирного врегулювання. Суперечності між сторонами лише поглиблюються, зберігаючи напруженість і на внутрішньому, і на міжнародному рівнях.

Україна твердо стоїть на позиції відновлення міжнародно визнаних кордонів і визволення окупованих територій. Москва ж, навпаки, продовжує відмовлятися визнавати повноправність України як держави та виступає за продовження військової кампанії до досягнення своїх цілей.

Аналіз ситуації дозволяє сформулювати п’ять ключових питань, які визначають динаміку подій і можливі перспективи майбутнього. За останні два роки війни стали очевидними безкінечність конфлікту, стратегічне значення контрольованих територій, загострення військово-політичної ситуації, виклики для української армії та перспективи для міжнародних спільнот.

На фоні зміни характеру бойових дій і зростання геополітичної напруги, питання миру та безпеки залишаються найактуальнішими, а зусилля для їх вирішення вимагають великої уваги та консолідації зусиль.

Протягом останніх двох років Україна отримала значну підтримку від своїх союзників у вигляді військової, фінансової та гуманітарної допомоги. За даними Кільського інституту світової економіки, інституції Європейського Союзу та Сполучених Штатів надали майже 92 мільярди доларів та 73 мільярди доларів відповідно станом на січень 2024 року. Важлива роль також відводиться наданій Україні технічній допомозі з боку Заходу, такі як танки, протиповітряна оборона та артилерія, які суттєво підтримали оборону країни.

Проте останнім часом спостерігається зменшення потоку допомоги через дискусії щодо тривалості та ефективності підтримки союзниками. Зокрема, новий пакет допомоги від США на 60 мільярдів доларів зазнав блокування у Конгресі, а ЄС, хоча і затвердив пакет на 54 мільярди доларів, зіткнувся з труднощами у виконанні обіцянок, зокрема постачанні артилерійських снарядів.

Негативний вплив на ситуацію має також підтримка з боку країн, які стоять на боці Росії. Так, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан виступає проти підтримки України, що ускладнює ситуацію щодо отримання необхідної допомоги.

Незважаючи на всі труднощі, Україна залишається відданою своїм цілям та продовжує здійснювати зусилля для забезпечення своєї безпеки та територіальної цілісності. В умовах війни країна шукає рішучість та підтримку своїх союзників, зокрема через дипломатичні зусилля та міжнародні контакти.

У своєму нещодавньому інтерв’ю американському ведучому Такеру Карлсону Путін ще раз висловив своє спотворене уявлення про історію та війну в Україні, без заперечень зі сторони співрозмовника. Він продовжує стверджувати, хоча й без доказів, що цивільне населення України, зокрема на Донбасі, потребує захисту Росії.

Ще до початку війни Путін публічно висловлював свої амбіції, заперечуючи існування України як суверенної держави і називаючи росіян і українців “одним народом”. У грудні 2023 року він заявив, що цілі “спеціальної військової операції” не змінилися, а саме вони включають “денацифікацію” України, базуючись на необґрунтованих твердженнях про вплив ультраправих на українську владу. Він також виступає за “демілітаризацію” та “нейтралізацію” України, продовжуючи протистояти розширенню впливу НАТО на схід.

Варто зазначити, що як незалежна держава Україна ніколи не була членом жодних військових союзів, а її політичні цілі включають приєднання до Європейського Союзу та переговори щодо більш тісного співробітництва з НАТО. Зважаючи на наміри Путіна та відсутність ознак бажання будь-якої зі сторін зупинити конфлікт, прогнози аналітиків на користь тривалої війни стають все більш вагомими.

Згідно з аналітичним центром Globsec, найімовірнішим сценарієм є війна на виснаження, що продовжиться протягом 2025 року, з великими втратами з обох сторін. Інші можливі сценарії включають ескалацію конфліктів в інших частинах світу, таких як Близький Схід, Китай-Тайвань і Балкани, де Росія намагатиметься підтримувати напруженість. Також є варіанти, коли Україна матиме певний військовий прогрес, але угоди про припинення війни не досягнуться, або коли підтримка союзників України зменшиться, що призведе до пошуку шляхів до переговорів.

Проте і надалі залишається невизначеність стосовно можливого впливу президентських виборів у США, а також того, як інші конфлікти, зокрема протистояння Ізраїлю із ХАМАС, вплинуть на пріоритети та відданість прихильників України та Росії. У середині лютого Володимир Зеленський попередив, що тривале утримання країни у “штучному дефіциті” зброї допомагає Росії. Під час конференції з безпеки в Мюнхені він підкреслив, що якщо західний світ не об’єднається, щоб дати відсіч, Путін може зробити наступні роки “катастрофічними” для багатьох країн.

Аналітичний центр Rusi стверджує, що Росія успішно перевела свою економіку та оборонну промисловість на розширене військове виробництво й готова до тривалої війни. Експерти вважають, що Європа не встигає за Росією, про що свідчить і заява міністра закордонних справ Польщі. Країни Європи, разом із попередженнями міністра закордонних справ Німеччини та розвідувальних служб Естонії, недавно висловили побоювання, що Росія може напасти на одну з країн НАТО протягом наступного десятиліття. Це примусило НАТО та ЄС активізувати майбутнє планування, як щодо військового потенціалу, так і щодо готовності суспільства до життя в іншому світі.

Українські війська продовжують відстоювати свої позиції на фронті, але немає чіткої перспективи на швидке завершення конфлікту. Росія продовжує висувати вимоги, які суперечать міжнародному праву, та загрожує подальшим наступом. Збільшення військової допомоги для України від західних країн, хоча й вітається, але воно не гарантує успіху без єдності та координації зусиль західного світу. Ця ситуація вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності України та підтримки її суверенітету та територіальної цілісності.

Останні новини