Дипломати України та Китаю провели консультації у Пекіні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

“Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

“Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.

За рік минуло з того часу, як російські окупаційні війська здійснили підступний акт, вибухнувши греблю Каховської гідроелектростанції в Херсонській області. Цей трагічний епізод став нагадуванням про вразливість нашої країни перед агресивними діями з боку сусіднього державного утворення. Але навіть у зливу бурь, наша нація знаходить силу та волю відновлювати та будувати свій майбутній шлях. Місцеве населення, разом з урядом, взялося за відновлення пошкоджених структур, поклавши перший камінь на шляху до відродження енергетичної системи регіону. Цей небезпечний інцидент вкотре підкреслив важливість національної безпеки та необхідність посилення обороноздатності країни.

Уранці 6 червня 2023 року, близько 03:00, росіяни вчинили теракт, підірвавши греблю ГЕС, найбільшого за площею мілководдя. Цей акт спричинив затоплення населених пунктів неподалік від річки Дніпро.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони, Андрій Юсов, заявив, що наявні свідчення свідчать про причетність військово-політичного керівництва Російської Федерації до цього злочину.

“Росіяни скоїли теракт, щоб спровокувати українські Сили безпеки та оборони та зірвати контрнаступальні дії”, – додав представник ГУР.

Попередження про підірвання станції було отримано в квітні позаминулого року. Росіяни замінували ГЕС і дамбу, після чого вчинили підрив.

Більше 16 тисяч людей та 80 населених пунктів опинилися у зоні ризику через цей воєнний злочин.

Згідно з доповіддю міжнародної комісії ООН, на підконтрольних Україні територіях загинуло 33 людини, 28 отримали поранення, а понад 40 зникли безвісти.

Президент України Володимир Зеленський відзначив: “Російське зло організувало спеціальні групи на окупованих територіях, щоб приховати тіла загиблих”.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі за останні десятиліття.

“Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста 21 століття, – це вигнати її з України”, – додав він.

Національна академія наук України повідомила, що підрив греблі призвів до значних людських жертв, масштабної екологічної катастрофи та має всі ознаки воєнного злочину та екоциду.

Внаслідок цього інциденту, збитки для України оцінюються майже у $14 мільярдів.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за статтею екоциду.

Прізвисько Черняка: від заголовків до бізнесу в Росії

Останні тижні не припиняють обговорювати ім’я горілчаного магната Євгена Черняка, а ще його сина Олександра. Звинувачення в співпраці з державою-агресором лише підсилюють інтерес ЗМІ та громадськості. Від тиску на бізнес до зв'язків у Росії – розслідування розкривають все більше деталей.

Таким чином, Черняки продовжували зберігати вплив на російський сервіс з продажу автомобілів Carprice через посередників щонайменше до січня 2023 року. Детальні дані російських реєстрів розкривають більше інформації. Виявляється, що кіпрська компанія Черняка-молодшого є засновником трьох фірм, зареєстрованих у Москві – ООО «Селаникар» (яка є юридичною особою згаданого вище Carprice), ООО «Картех» та ООО «Автограф» (остання ліквідована в травні 2022 року). Дивно, що Черняк-молодший також потрапив у справу, в якій йде мова про його батька, якого українські спецслужби підозрюють у праці на агресора. Спеціальний сайт Міністерства внутрішніх справ вказує, що він оголошений у розшук як особа, яка ухиляється від слідства. Знайти його виявиться дуже складно, адже подорожі є справжнім захопленням Олександра Черняка. За допомогою Instagram його дружини, Діани Євдокимової, можна виявити, що Новий 2024 рік подружжя святкувало у теплих краях біля моря. У грудні 2023-го родина встигла відвідати Австрію та Венецію. Усього минулий рік був для них надзвичайно насиченим подорожами. Вони відвідали різноманітні країни від Кенії до Ісландії, і, звичайно ж, не обійшли стороною Дубай. Тут Діана Євдокимова часто фотографується, переважно в дорогих місцях, таких як штучний острів Пальма Джумейра та готель на острові Bluewaters, де розташоване найбільше колесо огляду в світі. Напередодні вторгнення Росії в Україну Черняк із дружиною святкували День Валентина на яхті в Перській затоці з видом на відомий готель Burj Al Arab. Але найбільше вражає те, що Черняк з дружиною літають по всім цим розкішним місцям на власному літаку. Для нас це дуже важливо.

Дружина Олександра Черняка також привертає увагу, і, на жаль, тут також є сліди російського впливу. Батько Діани, генерал міліції Володимир Євдокимов, працював у правоохоронних органах і досяг вершин кар'єри, очоливши МВС за часів керівництва Юрієм Луценком і, згодом, Арсеном Аваковим. Проте є одна цікава деталь: з 2004 по 2005 рік Євдокимов працював радником в Посольстві України в Росії. Саме з цього часу експерти та громадські організації почали підозрювати, що Євдокимов міг бути завербований Федеральною службою безпеки РФ. У 2014 році організація "Правий сектор" закликала тодішнього президента звільнити Євдокимова з МВС через його проросійські погляди та навіть його зв'язки з деякими сепаратистами Донбасу. Його також звинувачували у тому, що, за його прямим дорученням, був застрелений член "Правого сектора" Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий. Після відставки Євдокимова МВС навіть проводило офіційну перевірку цих обвинувачень, але результати залишилися невідомими. В той період ЗМІ активно писали про батька дружини Олександра Черняка, пов'язуючи його з кримінальним світом Донбасу та кришуванням бандитизму на Луганщині, де він працював протягом певного часу. Через цей період також стало відомо, що криміналітет нагородив Євдокимова яхтою "Marquis 690" завдовжки 23 метри, яка була пришвартована в Криму, але залишилася там після анексії. У 2020 році знову згадали про Володимира Євдокимова та його темне минуле, прогнозуючи йому місце в МВС, куди недавно був призначений міністр Денис Монастирський. Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський визнавав, що репутація Євдокимова "з душком", звертаючи увагу на його "небезпечні зв'язки" з кримінальним світом Луганщини. Для нас це дуже важливо.

На своїй сторінці в Instagram дружина Олександра Черняка не демонструє свого батька. Але з радістю хвалиться своєю матір'ю, з якою разом, вдягнуті у найпрестижніші сумки у світі — Birkin, подорожують Європою. Ось, наприклад, Діана з матір'ю на аеропортовому терміналі у Ніцці всього за два місяці після того, як її батька, Володимира Євдокимова, звільнили з МВС. Важко зрозуміти, як особа, яка присвятила усе своє життя службі в міліції, навіть у високих посадах, може заробити на приватний літак, яхту та безперервні подорожі для своєї дружини та дочки? І головне, чому СБУ не провела перевірку щодо можливого вербування Володимира Євдокимова російськими спецслужбами, коли в 2020 році розмовлялося про його можливе повернення до МВС України? Це питання наростає, і, на жаль, має прямий зв'язок з російським слідом. Це стосується і історії з сином Євгена Черняка, Олександром, і з родиною Діани Євдокимової, яка у 2020 році віддала світ дитині, синові горілчаного магната. Для нас це дуже важливо.

У вищезгаданій статті розкривається комплексна проблема з питань впливу російських спецслужб на ключових посадах в Україні та їх вплив на бізнес та особисте життя впливових осіб. Використання соціальних мереж для демонстрації розкішного способу життя відомих осіб викликає запитання щодо джерел їхнього доходу та можливого сполучення з кримінальним світом. Через недостатню перевірку осіб, які займають важливі посади, можуть виникати серйозні загрози для національної безпеки України. Такі висновки вимагають серйозного розгляду та вжиття відповідних заходів з боку влади для захисту інтересів країни та її громадян.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За версією слідства, гроші він брав від керівника вугільного підприємства на Заході України за вивезення гірничодобувного обладнання з прифронтового району з можливістю його використання.

У справі також проходять голова енергетичної компанії з Миколаївської області та керівник державного вугільного підприємства Донецької області.

Заявлено, що сприяння його затриманню надавав сам міністр енергетики.

За версією слідства, представники вугільної галузі звернулися до заступника міністра для отримання дозволу на евакуацію унікального і дефіцитного устаткування з державної шахти на покровському напрямку, де йде активний наступ РФ.

Однак чиновник зажадав гроші, за які пообіцяв керівникам держпідприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну безперешкодно передати в користування дане гірничодобувне обладнання.

До схеми він залучив спільників, через яких передавалися гроші. Вирішується питання про обрання всім чотирьом запобіжних заходів.