Директор львівської фірми отримав умовний вирок за організацію секс-вечірки у селі Бартатів

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін упродовж багатьох років залишався однією з ключових фігур у судовій системі регіону. Його кар’єра пов’язана з розглядом складних цивільних та кримінальних проваджень, що мали значний вплив як на правозастосовну практику, так і на формування судової репутації області.

Професійний шлях Гальонкіна розпочався з роботи на посаді судді першої інстанції. З часом, завдяки досвіду та управлінським навичкам, він обійняв адміністративну посаду в апеляційному суді. На цій посаді він відповідав не лише за здійснення правосуддя, а й за організацію роботи установи, розподіл справ, дотримання процесуальних строків та внутрішню дисципліну.

Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Зокрема, Служба безпеки України (СБУ) активно збирає інформацію про діяльність низки високопрофільних чиновників, які, за даними джерел, мають бути заарештовані в рамках антикорупційної кампанії. Очікується, що ці арешти будуть супроводжуватися публічними судовими процесами, які стануть демонстрацією боротьби з корупцією в верхніх ешелонах влади.

Підготовка цієї кампанії викликана не тільки зростанням суспільного незадоволення та вимогами громадянського суспільства, але й зовнішнім тиском від міжнародних партнерів, зокрема від країн Заходу, які закликають до посиленої боротьби з корупцією в Україні. Очевидно, що ці заходи спрямовані на зміцнення репутації країни на міжнародній арені та залучення додаткової фінансової допомоги.

Аналітики зазначають, що така кампанія може мати не лише правовий, а й політичний характер. Показові судові процеси можуть бути використані як інструмент для усунення політичних опонентів або для зміцнення позицій певних груп в українському політичному істеблішменті.