Джерела заявляють про вплив ексдепутата Київради Андрія Андрєєва на кадрові питання в Києві

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Зараз українським військовим доведеться або пробиватися на захід, або чекати, поки інші бригади проб’ються на схід, щоб зняти блокаду.

Останніми днями на полі бою на захід від руїн Авдіївки з’явилися тривожні знаки. За тиждень російські мотострілецькі полки пройшли 6,5 кілометрів на захід, рухаючись до Прогресу. Вони розділилися на дві частини й оточили два батальйони 31-ї механізованої бригади української армії.

У публікації Forbes припускається, що ситуація виникла через загальносекторальні проблеми з українським командуванням. Раніше повідомлялося, що ситуація на цій ділянці фронту стала критичною через хаотичний відхід однієї з піхотних бригад (110-ї механізованої бригади або 111-ї бригади територіальної оборони).

Оточеним українським батальйонам доводиться виживати за допомогою постачань важких дронів, які скидають пакети з продовольством, водою і боєприпасами. Проте дрони не можуть нескінченно забезпечувати сотні людей, замінювати ракети та інші важкі боєприпаси або доставляти поранених у безпечне місце. Тому батальйони, відрізані під Прогресом, змушені або пробиватися на захід з боєм, або чекати допомоги ззовні.

Як повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця”, Сили оборони України вживають заходів для вибиття російських загарбників із району села Прогрес на Донеччині. Загалом ситуація на Покровському напрямку, де ведуть оборонні бої підрозділи 31-ї окремої механізованої бригади, напружена і складна.

Раніше в DeepState заявили, що російські окупаційні війська захопили село Прогрес, швидко переломивши хід битви.

Ситуація залишається складною, але українські війська продовжують боротися і вживати заходів для звільнення своїх товаришів з оточення.

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.