Екологічний скандал у Києві: підозра у розтраті мільйонів на природоохоронні заходи

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

Після рішення уряду дозволити виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років за кордон українська ресторанна галузь зіткнулася з новими викликами. Представники бізнесу повідомляють про відтік персоналу, адже саме молодь становить значну частку працівників у сфері громадського харчування. Попри це, ресторатори наголошують: головна небезпека полягає не стільки у кадровому дефіциті, скільки у глибинних економічних проблемах, які можуть спричинити масове закриття ресторанів у найближчі місяці. Про це 29 вересня повідомила Економічна правда з посиланням на представників галузі.

За словами експертів, нині індустрія працює в умовах постійного зростання собівартості. Високі ціни на продукти, енергоносії та оренду приміщень створюють величезний тиск на бізнес. Додатково на ситуацію впливають низька купівельна спроможність населення та зниження відвідуваності закладів. У таких реаліях навіть найуспішніші ресторани ризикують втратити прибутковість.

За словами Станіслава Завертайла, співзасновника київських закладів «Завертайло» і Honey, після ухвалення постанови Кабміну у них звільнилося п’ятеро працівників з молодшої вікової групи. Він прогнозує, що відтік працівників у віці 18–22 років може сягнути 20–30%. Однак, як зазначають учасники ринку, основною причиною можливої кризи є не дефіцит працівників, а падіння платоспроможного попиту та сезонний спад. Листопад традиційно вважається найменш прибутковим місяцем у галузі, а воєнний стан та економічна нестабільність лише посилили сезонні коливання. На думку рестораторів, у столиці можуть припинити роботу до 20–30% ресторанів, що становить сотні закладів. Засновник мережі закладів Алекс Купер вважає, що частина форматів, які й без того працюють з низькою прибутковістю, не витримає чергової «зимової хвилі».

За аналітичними даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, за період з січня по серпень 2025 року кількість відвідувачів у закладах громадського харчування зменшилася на 8,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Водночас середній чек зріс на 16,5%. Проте загальна виручка у галузі збільшилась лише на 6,5%, що співмірно з рівнем інфляції, яка становила 6%. При цьому вартість окремих товарів і послуг у закладах харчування зростає швидше за офіційні інфляційні показники. Останні роки кожна зима ставала своєрідним “стрес-тестом” для ресторанного бізнесу — окрім сезонного падіння відвідуваності, додавались блекаути, обстріли та зниження чисельності працівників.

Після ухвалення урядової постанови від 27 серпня, яка дозволяє чоловікам віком 18–22 років виїжджати з України, багато рестораторів зафіксували звільнення молодих працівників. У львівській ресторанній групі FAMI, за словами співвласника Валерія Созановського, звільнилося 12 працівників зазначеної вікової категорії. У холдингу !FEST — 22 співробітники.

Ольга Купець, дослідниця Київської школи економіки, вважає, що нова міграційна політика може мати довгострокові наслідки, зокрема негативно вплинути на демографічну ситуацію в Україні.

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Зима — це не лише час, коли природні ритми сповільнюються у тварин, а й період, що змінює нашу активність і фізичний стан. В умовах короткого світлового дня, низьких температур та обмеженого сонячного світла, люди часто відчувають занепад енергії. У Північній півкулі зимові місяці можуть викликати чимало неприємних симптомів — від зниження настрою до сезонної депресії. Психологи часто називають цей стан зимовою депресією, і він нерідко супроводжується змінами в харчових звичках. Організм, сповільнившись, шукає спосіб відновити енергію, часто за допомогою смачних, калорійних продуктів. Це стає основною причиною того, чому зимовий період є викликом для контролю ваги.

Нестача фізичної активності, холодна погода та довгі вечори призводять до того, що ми все більше часу проводимо вдома. Без регулярних прогулянок або активних занять спортом зростає спокуса «заїдати» смуток чи втому. Найпопулярніші варіанти — це солодощі, борошняні вироби та важка їжа, яка швидко дає відчуття ситості, але залишає лише тимчасове задоволення. Водночас, через обмежений доступ до природного світла, рівень серотоніну — гормону радості — знижується, що лише погіршує емоційний стан і створює ще одну причину для переїдання.

Втім, уникнути цього цілком реально, якщо дотримуватися простих і зрозумілих принципів харчування та способу життя.

Насамперед варто звернути увагу на кількість солі. Її надлишок затримує рідину в організмі та провокує набряки, особливо якщо в раціоні багато ковбас, м’ясних напівфабрикатів і готових продуктів.

Важливо не забороняти собі маленькі радощі. Невеликий шматочок чорного шоколаду або десерт у святкові дні не зашкодить, якщо підходити до цього усвідомлено і без переїдання.

Навіть узимку рух має залишатися частиною щоденної рутини. Прогулянки швидким кроком, сходи замість ліфта або 10–15 хвилин домашніх вправ уже допомагають підтримувати енергетичний баланс.

Не менш важливо їсти повільно, прислухаючись до сигналів насичення. Усвідомлене харчування знижує ризик переїдання і допомагає краще відчувати власні потреби.

Основу раціону взимку мають становити цілісні продукти: овочі, фрукти, бобові, риба, м’ясо, горіхи та цільнозернові крупи. Вони забезпечують стабільний рівень цукру в крові й довше дають відчуття ситості. Особливо корисними є хліб і макарони з цільного зерна.

Спеції та зелень не лише роблять страви смачнішими, а й можуть стимулювати обмін речовин. Куркума, імбир, кориця, кумин чи гострий перець — простий спосіб урізноманітнити зимове меню.

Контроль порцій також відіграє важливу роль. Менші тарілки або боули допомагають уникати несвідомого переїдання. Для перекусів краще обирати овочі, фрукти, йогурт, кефір або поєднання яблук із горіховим маслом замість калорійних снеків.

Окрему увагу варто приділити напоям. Солодкі соки та алкоголь легко додають зайві калорії, тоді як вода, чай, трав’яні настої, бульйони й супи допомагають підтримувати гідратацію. Часто відчуття голоду насправді є спрагою.

І нарешті, сон. Регулярний і достатній відпочинок знижує рівень гормонів голоду та допомагає контролювати апетит, що особливо важливо в темний зимовий період.

Зима може бути не сезоном набору ваги, а часом турботи про себе. Помірність у харчуванні, рух і уважність до власного стану дозволяють зберігати форму й енергію навіть у період зниження активності.