Екс-чиновник Міноборони Лієв залишився на волі після обвинувачень у втраті понад 1,5 мільярда гривень

Українські морські безпілотники здійснили успішну атаку на російський патрульний корабель проєкту 22160 "Сергій Котов" у Чорному морі у ніч проти 5 березня. Інформацію про цей інцидент оприлюднило Головне управління розвідки Міноборони. За даними ГУР, атаку здійснив спецпідрозділ ГУР МО України "Group 13" за допомогою морських дронів Magura V5. Корабель отримав серйозні пошкодження корми та бортів. Зазначається, що це вже не перший раз, коли "Сергій Котов" потрапляє під атаку з боку українських сил. Цей новітній патрульний корабель проєкту 22160 був спущений на воду у 2021 році і увійшов до складу Чорноморського флоту РФ після початку вторгнення в Україну у липні 2022 року. Росія планувала встановити на ньому зенітно-ракетні комплекси. Атака на "Сергія Котова" є результатом довготривалої операції і стала ще одним актом українського опору проти російської агресії.

У результаті ракетного удару української армії, нанесеного вночі напередодні 26 грудня 2023 року у місті Феодосія, було знищено кілька ключових кораблів російського флоту. Зокрема, було потоплено великий десантний корабель "Новочеркаськ", а також малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Підводний човен, який був носієм "Калібрів", також отримав влучання. Ремонт та відновлення цих кораблів можуть зайняти кілька років, якщо взагалі буде можливим. Цей успішний удар спричинив витіснення Чорноморського флоту РФ з західної частини Чорного моря та розблокував транспортний коридор до портів Великої Одеси, що є важливим досягненням для оборони України.

У результаті ракетного удару, нанесеного українською армією, було зруйновано кілька важливих кораблів російського Чорноморського флоту, зокрема, великий десантний корабель "Новочеркаськ" та малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Також постраждав підводний човен-носій "Калібрів". Ці події призвели до витіснення російського флоту з певної частини Чорного моря та розблокування транспортного шляху до портів Великої Одеси.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Досі дискусія велася навколо того, які країни готові відправити солдатів в Україну, а які ні: я вважаю, що нічого виключати не можна і в цьому питанні слід зберігати певну стратегічну двозначність”, – сказала Каллас.

Каллас підкреслила, що Європа могла б “зіграти свою роль”, якби припинення вогню дійсно було досягнуто і необхідно було б відправити війська для перевірки його дотримання.

“Вибір в цьому плані в будь – якому випадку залишається за Україною”, – зазначила вона.

Крім того, Каллас заявила, що вже “наводить мости з адміністрацією США”.

” але, коли я чую повідомлення від держав-членів, які провели переговори з адміністрацією Трампа… вони більше не говорять, що покласти край цій війні так легко. Можливо, нам слід запитати себе, чи не корисно перемир’я росіянам, щоб вони не відмовилися від своїх цілей, тому що Україні зараз важко, але ми переоцінюємо москву: їх економіка вступила у важку фазу, між санкціями , дефіцитом, інфляція, брак кадрів”, – заявила Каллас.

Вона зазначила, що тому продовжувати підтримувати Україну також “в інтересах США”, оскільки перемога Москви “посилить Китай, Іран і Північну Корею, які вже діють разом”.

В ЄС повідомляли, що ще немає консенсусу серед членів Європейського Союзу щодо відправки в Україну інструкторів для навчання українських військових.

The Times з посиланням на джерела повідомляло, що військове керівництво Великобританії зараз вивчає можливість відправки своїх інструкторів в Україну, попередньо на захід країни.

Рада (ЄС) прийняла рішення про продовження мандата місії з військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM Ukraine) ще на два роки, до 15 Листопада 2026 року, з бюджетним асигнуванням в обсязі майже 409 мільйонів євро на період з 14 Листопада 2024 року до 15 Листопада 2026 року.

Експерти, продовжуючи аналізувати ситуацію, зауважують, що нестача матеріалів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року до 1 квітня агресорка Росія захопила приблизно 305 км² території України. У той же час з Москви лунають заяви про окупацію більшої частини країни. "ISW спостерігала лише візуальні докази, які дозволяють підтвердити, що російські сили захопили приблизно 305 квадратних кілометрів у період від 1 січня до 1 квітня 2024 року", – йдеться у звіті. Фахівці вказують, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив під час селекторної наради з російським військовим керівництвом, що від початку 2024 року їхні війська захопили 403 км² території України. Проте американські аналітики не підтверджують цю цифру. У ISW зауважують, що нестача матеріальних ресурсів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів та спрямовувати їх на критичні ділянки фронту. Проте існує загроза російського прориву в інших, менш забезпечених секторах, і загальна нестабільність лінії фронту. "Обмеження матеріальних ресурсів України також дає російським силам гнучкість у тому, як вони ведуть наступальні операції, що може призвести до з’єднання та нелінійних можливостей для російських сил досягнути значних успіхів у майбутньому", – наголошують експерти ISW.

У результаті аналізу ситуації зі збройним конфліктом в Україні, виявлено, що агресивна діяльність Росії на території країни продовжується. Незважаючи на заяви московських чиновників про захоплення більшої частини українських земель, аналіз даних американського Інституту вивчення війни показує, що за період з початку року до 1 квітня було захоплено лише обмежену територію, а саме приблизно 305 квадратних кілометрів. Однак, важливо зауважити, що існує загроза подальшого прориву російських військових у менш захищених секторах, особливо при обмежених матеріальних ресурсах з боку України. Така нестабільність на лінії фронту потенційно створює ризик для майбутнього конфлікту, а також може сприяти досягненню Росією значних успіхів у регіоні. Тому важливо продовжувати сприяти міжнародним зусиллям для мирного врегулювання конфлікту та забезпечення безпеки в Україні.