Екс-чиновник Міноборони Лієв залишився на волі після обвинувачень у втраті понад 1,5 мільярда гривень

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Україна стикається з великою невизначеністю щодо можливості отримання американської допомоги у найближчий період часу. Це означає, що країні доведеться використовувати кошти, заплановані на соціальні програми, для потреб оборони. Такий крок може призвести до затримок у виплатах зарплат бюджетникам і подальшого загострення дефіциту техніки та боєприпасів.

Більше того, якщо ситуація із фінансуванням з Заходу не поліпшиться, українська влада буде змушена збільшити податки, друкувати гривню або проводити масову емісію для збільшення надходжень до бюджету. Це стає особливо загрозливим, оскільки близько 63% доходів бюджету України залежать від зарубіжних грантів та кредитів.

У цій кризовій ситуації навіть обіцянка Заходу про створення фонду на $100 мільярдів для України не може бути вирішальним рішенням. Потенційне використання російських коштів може призвести до виходу коштів з західних економік, а це вже спричинить нову економічну кризу.

Україні доведеться зустріти складні економічні виклики, пов'язані з невизначеністю отримання американської допомоги та загостренням військової ситуації. Підвищення податків та перерозподіл бюджетних коштів можуть стати необхідними для забезпечення військових потреб та забезпечення функціонування соціальних програм. Залежність від зарубіжних фінансових джерел підкреслює необхідність пошуку внутрішніх ресурсів для забезпечення стабільності економіки. Розрахунки на зовнішні джерела фінансування можуть нести ризик для національної безпеки та стійкості. Вирішальним є пошук стратегій, що сприяють розвитку внутрішніх економічних ресурсів та забезпечують незалежність від зовнішніх впливів.

У селищі Брюховичі, що під Львовом, на території площею 5 гектарів було збудовано котеджне містечко, яке огородили високим парканом. Ця земля, формально передана під будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу за рішенням місцевої мерії, насправді стала об'єктом суперечок через порушення умов та можливі корупційні схеми. Раніше ділянка належала братові колишнього народного депутата Тараса Козака, що додає ще більше запитань щодо легітимності та прозорості цієї угоди.

У 2014 році земельну ділянку було розділено на шість частин, після чого її передали під контроль групі осіб. Серед нових власників виявилися люди, пов'язані з Віктором Карачуном — одним із основних власників найбільшої української мережі супермаркетів. Ці факти підвищують рівень підозр щодо того, як саме проводилось перепродаж земельних ділянок і чи не йдеться про використання політичних та бізнесових зв'язків для приватизації земельних ресурсів.

Будівництво почали ще до того, як Львівська міськрада видала містобудівні умови на забудову 1,3 га. Дозвіл стосувався саме оздоровчого комплексу з можливістю тимчасового проживання на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та Ігоря Карачуна. Попри це, у реєстрі нерухомості вже зведені будинки досі значаться як «відпочинково-оздоровчі комплекси».

Станом на вересень 2025 року чотири з цих ділянок офіційно перевели у категорію житлової забудови. Ще одна — без даних у кадастрі. Найбільша ж територія, понад 3,5 га, зберегла статус «для оздоровчих цілей» і нині належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Минулого року ця фірма також отримала містобудівні умови для зведення оздоровчого центру.

Заступник мера Львова Любомир Зубач у коментарі журналістам заявив, що «підстав вважати, ніби там будують щось інше, ніж оздоровчий комплекс, немає». Водночас фактична забудова на місці профілакторію свідчить про перетворення території на елітне котеджне містечко.

З віком організм починає реагувати на алкоголь зовсім по-іншому. Для людей старше 65 років навіть помірне споживання алкоголю може мати значно серйозніші наслідки, ніж у молодшому віці. Неврологи та дієтологи підкреслюють, що після цього вікового порогу алкоголь перестає бути просто «приємним доповненням» до святкових подій чи релаксації. Він перетворюється на серйозне токсичне навантаження, що може викликати низку проблем зі здоров’ям.

Зміни, які відбуваються в організмі з часом, значно знижують здатність ефективно обробляти алкоголь. Печінка, яка є основним органом, що відповідає за метаболізм спиртного, з віком стає менш ефективною. Це означає, що алкоголь залишатиметься в крові довше, що може призвести до небезпечних наслідків навіть після вживання малих доз. Крім того, зниження рівня води в організмі старших людей збільшує концентрацію алкоголю в крові, що посилює його токсичний вплив.

Медики попереджають: навіть невеликі порції алкоголю після 65 років здатні погіршувати координацію, провокувати слабкість і запаморочення. Це особливо небезпечно через крихкість кісток у літньому віці. Будь-яке падіння може завершитись переломом, тривалою втратою рухливості й навіть інвалідністю. Тобто те, що у 30–40 років закінчилося б синяком, у 70 може закінчитися операцією на стегні.

Ще один фактор ризику — взаємодія алкоголю з постійними препаратами. У старшому віці люди часто приймають ліки від тиску, серцеві препарати, антикоагулянти, знеболювальні, заспокійливі. Алкоголь може підсилити седативний ефект, різко знизити тиск, викликати дезорієнтацію або порушення рівноваги. Лікарі попереджають: це не просто «голова обертом», це реальний ризик непритомності й травми.

Окрема тема — мозок. Регулярне вживання алкоголю пришвидшує погіршення пам’яті, впливає на здатність концентруватися і підвищує ризик когнітивних розладів, зокрема деменції. Алкоголь по суті виступає нейротоксином: він ушкоджує нервові клітини, впливає на хімічні процеси в мозку та може погіршувати вже наявні проблеми зі сном, настроєм і увагою. У цьому віці навіть «келих вина ввечері» вже не про «сердечко», а про додатковий тиск на нервову систему.

Через це фахівці все частіше рекомендують людям старшого віку змінити підхід: замість «алкоголь у міру корисний» — «алкоголь після 65 небажаний». Як альтернатива пропонується те, що реально асоціюється з кращими показниками здоров’я в літньому віці: раціон на основі риби, овочів, бобових і цільних злаків (середземноморська дієта), достатня гідратація, регулярна помірна фізична активність, нормальний сон і контроль тиску. Це прямо пов’язують із кращим станом судин і нижчим ризиком когнітивного погіршення.

Лікарі також наголошують на іншій критичній віковій групі — підлітках. На відміну від людей 65+, де питання — у вразливості, для дітей і підлітків питання — у розвитку мозку.

У віці 15–17 років мозок активно формується. Саме в цей період дозрівають зони, відповідальні за пам’ять, самоконтроль і емоційну регуляцію. Алкоголь у цей момент втручається в нормальне дозрівання нервової системи. Навіть епізодичне вживання може уповільнювати розвиток мозку, погіршувати концентрацію, ускладнювати навчання, впливати на емоційну стабільність і гормональний баланс.

Окрім цього, раннє знайомство з алкоголем напряму пов’язане з ризиком залежності в дорослому житті. Чим раніше підліток починає пити, тим вищі шанси сформувати стійку алкогольну залежність у зрілому віці. Саме тому лікарі формулюють позицію жорстко: дітям і підліткам алкоголь протипоказаний повністю.

Загальний висновок фахівців виглядає так: не існує універсально «безпечного» віку для алкоголю. У підлітків — це удар по мозку, який ще розвивається. У людей після 65 — це удар по тілу, яке вже працює на межі ресурсу. А отже, формула «трохи можна всім» більше не вважається сучасною медичною позицією.