Екс-чиновник Міноборони Лієв залишився на волі після обвинувачень у втраті понад 1,5 мільярда гривень

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси.

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси. Конкретно, він забезпечив закупівлю вантажних автомобілів підвищеної прохідності за завищеними цінами, що призвело до збитків для державного бюджету. Навіть незважаючи на те, що автівки не відповідали урядовим вимогам, Гладковський здійснив невиключення їх з державного оборонного замовлення.

Додатково, договір з компанією-виробником передбачав фіксацію ціни товарів та часткову передоплату, але ці умови були порушені, що спричинило додаткові збитки для держави. У результаті цієї діяльності, фірмі незаконно сплачено 17,44 мільйонів гривень.

Обвинуваченим інкримінується злочин, передбачений частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Після підозр у жовтні 2019 року Гладковському-Свинарчуку та в квітні 2020 року ексзаступнику міністра оборони та директору департаменту Міністерства оборони було озвучено обвинувачення.

З червня 2020 року триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Бачу, ви, швидше за все, залишили пусте поле. Чим можу допомогти?

Сумнівні угоди та родинні зв'язки: скандал у Київському метрополітені розгортається

У висновках слід зазначити наступне:

Управління столичного метрополітену уклало сумнівну угоду на капітальний ремонт "червоної гілки" з компанією, що належить родичці бізнес-партнера керівника метрополітену.Контракт, загрифований як "для службового користування", став причиною сумнівів щодо його легітимності та вибору підрядника.Розкрито можливу переплату метрополітену за матеріали та обладнання, а також вказано на конфлікт інтересів через зв'язки керівництва метрополітену з підрядними компаніями.Вимагається відсторонення керівника метрополітену від посади та проведення розслідування правоохоронними органами.Зазначені факти викликають серйозні сумніви у діяльності керівництва метрополітену та вимагають відповідних заходів для забезпечення чесності та прозорості у проведенні державних закупівель.