Ексчиновниця з Держгеокадастру залишила Обухів без паїв

Українські правоохоронні органи повідомили про затримання громадянки Республіки Білорусь, яка діяла в інтересах білоруського КДБ, маскуючи свою розвідувальну діяльність під журналістську роботу. За даними слідства, 35-річна жінка намагалася встановити доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, щоб отримати інформацію обмеженого характеру.

Розслідування засвідчило, що співпраця затриманої з білоруськими спецслужбами тривала з 2015 року. Протягом цього часу вона формувала образ журналістки, брала участь у медійних заходах, комунікувала з представниками різних сфер та поступово розширювала коло контактів. У минулому її професійна діяльність була пов’язана з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за оцінками правоохоронців, могло використовуватися як елемент легенди та спосіб інтеграції в інформаційний простір.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Проте останнім часом у відносинах між двома країнами одна напруга, яка може призвести до суттєвого охолодження. Польсько-українські відносини опинилися під загрозою через кілька ключових причин, серед яких розбіжності щодо військової допомоги та історичні події, особливо питання Волинської трагедії.

Так, наприклад, віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський вважає, що якщо Варшава збиватиме російські ракети і дрони над Україною, це означатиме війну з РФ. На його думку, Володимир Зеленський хоче втягнути Польщу в цю війну.

Крім того, польського чиновника запитали, чи чесно українська влада поводиться щодо Польщі, на що він відповів: «Ні». Він розкритикував Зеленського за його заяви, які «негідні політика, який багато чим зобов’язаний Польщі».

Поряд із цим глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив свого колегу в тому, що він не дотримав своєї обіцянки щодо питання ексгумації жертв Волинської різанини до кінця грудня 2024 року.