Вівторок, 21 Липня, 2026

Співвласника бренду Lovare оголошено в розшук через поставки чаю в Росію

Важливі новини

Прогноз погоди в Україні на кінець вересня: сухо та прохолодно під впливом антициклону

Перед вихідними в Україні очікується прохолодна, проте суха погода. У четвер, 26 вересня, країна перебуватиме під впливом стійкого антициклону, тож опади практично не прогнозуються. За даними синоптиків, середня температура вдень у більшості областей коливатиметься у межах від +13° до +17°, створюючи відчуття ранньої осені з помірним теплом. Найвищі показники температури спостерігатимуться традиційно на півдні та Закарпатті — до +18°…+19°, що дозволить тамтешнім жителям ще трохи відчути відгомін літа.

У Києві синоптики прогнозують прохолодну ніч із температурою близько +3°, вдень же повітря прогріється до +14°. Подібна картина очікується й у західних регіонах: у Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях стовпчики термометрів коливатимуться від +3° вночі до +16° вдень. В Івано-Франківську та Ужгороді денні показники сягатимуть близько +17°, що є найкомфортнішою температурою для прогулянок та активного відпочинку.

На півночі (Житомир, Чернігів, Суми) температура вдень сягатиме +15°, а вночі місцями опускатиметься до +2°…+4°. У центрі, зокрема у Вінниці, Черкасах та Кропивницькому, очікується +16°…+17° вдень.

Найтепліше буде на півдні: в Одесі +19°, у Херсоні +17°, у Миколаєві та Запоріжжі — до +18°. У Криму також обіцяють до +18°. На сході, включаючи Харків і Дніпро, вдень прогнозують +16°…+17°.

Загалом день пройде без опадів, лише з невеликою хмарністю. Атмосферний фронт утримається завдяки впливу антициклону, тож українці зможуть насолодитися сухою, хоч і прохолодною, погодою.

Україна має чіткий план примусу Росії до переговорів — Подоляк

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Подоляк наголосив, що політичний примус має дати чіткий сигнал, що кожна країна має право обирати свій шлях та альянси. Однак найбільш обговорюваним аспектом є військовий примус, який передбачає перенесення війни на територію Росії. За словами радника, удари по російських регіонах, таких як Курська область, а також інші прикордонні та глибокі російські території, мають не лише військове значення, а й глибокий соціальний вплив на населення Росії.

Військові операції на території РФ мають на меті знищення ключової інфраструктури: складів, виробництв, логістичних центрів. Це посилює економічний примус, оскільки Росія вже стикається з серйозним дефіцитом боєприпасів і озброєнь. Подоляк наголошує, що виснаження російських ресурсів очевидне, особливо через те, що Кремль змушений звертатися по допомогу до таких країн, як Північна Корея та Іран.

Радник також наголосив на важливості дипломатичного примусу. Він вказав на те, що Росія витрачає величезні кошти на війну, що впливає на її економіку і ресурси. Разом з тим, подальші військові удари вглиб російської території можуть спричинити зміну настроїв серед росіян, що матиме серйозні наслідки для стабільності Кремля. За словами Подоляка, такі атаки можуть викликати соціальні протести, що послабить владу Путіна.

Одним з ключових аспектів стратегії України є використання західної зброї дальнього радіусу дії для ударів по важливих військових об’єктах на території Росії. Подоляк стверджує, що це значно прискорило б хід війни та зупинило б активність російських військ. Удари по критичній інфраструктурі, таких як транспортні вузли, можуть серйозно вплинути на бойові спроможності Росії і змусити її до перемовин.

На Банковій вигадали нову піар-кампанію для Заходу

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з джерелами, мета кампанії — створити враження про успішність українських військових дій, навіть якщо фактична ситуація є значно менш оптимістичною. У ситуації, коли українська армія стикається з численними труднощами на полі бою, така інформаційна стратегія може бути спробою перевести увагу на зовнішніх ворогів і відволікти суспільство від внутрішніх проблем.

Однак експерти з інформаційної безпеки попереджають, що подібні маневри можуть мати зворотний ефект. Надмірна піар-активність може призвести до втрати довіри з боку громадськості та міжнародних партнерів. Якщо інформація про значні успіхи в боротьбі з північнокорейськими військами виявиться перебільшеною, це може негативно вплинути на репутацію українських ЗСУ.

Також варто зазначити, що дані про участь солдатів КНДР у бойових діях в Україні залишаються спірними і потребують детального аналізу. Проте, незважаючи на невизначеність, Банкова продовжує наполегливо просувати цю тему, вважаючи її вигідною з точки зору інформаційної політики.

Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

Касаційний цивільний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі №490/7829/23 щодо позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес». Суть спору полягала в тому, що банк вимагав стягнути з клієнта понад 68 тисяч гривень заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції задовольнив […]

Українські РЕБ нібито навчилися “осліплювати” керовані ракети — не знищуючи, а виводячи з курсу

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

Служба безпеки України розслідує масштабну схему постачання української продукції до держави-агресора всупереч санкціям. У центрі розслідування — Тарас Барабаш, співвласник одного з найбільших українських виробників чаю та кави АТ «Мономах», що також володіє брендом Lovare.

Барабаша офіційно оголошено в розшук, про що свідчать дані на сайті МВС. Він зник 16 червня 2024 року, невдовзі після того, як СБУ провела обшуки в офісах компанії та в оселях її співробітників.

За версією слідства, “Мономах” вибудував складну логістичну схему обходу заборони на експорт до РФ. Продукція компанії спочатку оформлювалася на польську фірму Lovare Sp. z o.o., зареєстровану на керівника експортного відділу “Мономаха”, далі — прямувала до білоруської фірми ТОВ «Натур Текнолоджис», яку теж контролював той самий менеджер. І вже звідти — на російський ринок.

Фінальною точкою ланцюга стала російська компанія ТОВ «ЛДК», яка торгувала українським чаєм на території РФ щонайменше до травня 2024 року. Таким чином, за твердженням СБУ, мова йде не про випадковий експорт, а про цілеспрямовану, добре організовану схему, що працювала через низку афілійованих структур у чотирьох країнах.

Справу розслідують за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

У рамках провадження вже арештовано техніку бухгалтерки компанії, а сама вона отримала домашній арешт. Тим часом Барабаш, який володіє майже 40% акцій “Мономаха”, переховується від слідства.

Після початку повномасштабного вторгнення та зникнення з ринку російських брендів чаю, компанія “Мономах” різко наростила свою присутність. Виторг за 2024 рік склав 2,3 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж до війни. Частка ринку чаю — понад 25%, а майже третина всіх продажів припадає на АТБ. Продукція також продається через «Сільпо», Metro, Novus та інші мережі.

Окремим джерелом прибутку стали державні контракти — поставки чаю для «Укрзалізниці», медичних установ, Нацгвардії та ЗСУ.

Водночас продукція брендів “Мономах” та “Lovare” не зникла і з російського ринку. Її досі можна знайти на маркетплейсах Wildberries та Ozon, які, відповідно, платять податки в бюджет Росії, або належать особам, наближеним до Володимира Путіна.

Останні новини